Теорема Ґріна — Тао

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теорема Ґріна — Тао — теоретико-числове твердження, яке 2004 року довели Шаблон:Нп і Теренс Тао[1], згідно з яким послідовність простих чисел містить арифметичні прогресії довільної довжини. Іншими словами, існують арифметичні прогресії простих чисел, що складаються з k членів, де k може бути будь-яким натуральним числом. Доведення полягає в розширенні теореми Семереді.

Формулювання

Хоча теорема відома лише доведенням самого факту наявності як завгодно довгих прогресій у множині простих чисел, проте є[2] значні посилення цього твердження: по-перше, твердження залишається істинним для довільної множини простих чисел додатної щільності (відносно множини всіх простих чисел); по-друге, є окремі верхні оцінки того, наскільки великими можуть бути елементи найменшої прогресії у множині.

Далі у формулюваннях означає множину простих чисел. Запис log[k]x означає logloglogx, де логарифм береться k разів.Шаблон:Рамка Теорема Ґріна — Тао

Нехай A — множина простих чисел, і її щільність відносно простих δ(A)=limsupN|A{1,,N}||{1,,N}| строго додатна. Тоді для довільного k2 множина A містить арифметичну прогресію довжини k. Шаблон:/рамкаУ своїй окремій ранішій праці[3] Ґрін довів результат, що стосується функції розподілу множини A, але тільки для окремого випадку тричленної прогресії.Шаблон:Рамка Існує стала c така, що якщо для множини простих чисел A{1,,N} виконано |A|>cNlog[5]NlogNlog[4]N, то вона містить тричленну арифметичну прогресію. Шаблон:/рамкаОскільки необхідна функція асимптотично менша від кількості простих чисел на відрізку [1,n], то теорема залишається істинною для нескінченних множин додатної щільності, коли |A{1,,N}|>δNlogN, δ>0. Таким чином, можна переформулювати останню теорему для фіксованої щільності.Шаблон:Рамка Існує стала c така, що для довільної множини простих чисел A{1,,N} та її щільності δ=|A{1,,N}||{1,,N}| виконуватиметься наслідок: якщо Neee((c/δ2)c/δ2), то A містить тричленну арифметичну прогресію. Шаблон:/рамка

Найдовші послідовності

  • 18 січня 2007 року Ярослав Вроблевський знайшов перший випадок арифметичної прогресії з 24 простих чисел[4]:
    468395662504823+205619223092870n, від n = 0 до 23.
Тут і далі стала 223092870=23# — це добуток усіх простих чисел, не більших 23 (прайморіал).
  • 17 травня 2008 року Вроблевський та Раанан Чермоні знайшли послідовність із 25 простих чисел:
    6171054912832631+36638423#n, від n = 0 до 24.
  • 12 квітня 2010 року Бенуа Перішон, користуючись програмою Вроблевського та Джефа Рейнолдса в проєкті розподілених обчислень PrimeGrid, знайшов арифметичну прогресію з 26 простих чисел:
    43142746595714191+2368177023#n, від n = 0 до 25 (Шаблон:OEIS).
  • 23 вересня 2019 року Роб Гаан, учасник проєкту PrimeGrid, знайшов арифметичну прогресію з 27 простих чисел:
    224584605939537911+8129213923#n, від n = 0 до 26 (Шаблон:OEIS).

Варіації та узагальнення

2006 року Тао і Тамар Ціґлер узагальнили результат до поліноміальних прогресій[5]. Точніше, для будь-яких даних многочленів із цілими коефіцієнтами P1, …, Pk однієї змінної m із нульовим сталим членом є нескінченно багато цілих x, m таких, що x + P1(m), …, x + Pk(m) — прості числа. Особливий випадок, коли поліноми — це m, 2m, …, km, тягне за собою попередній результат (існують арифметичні прогресії простих чисел довжини k).

Див. також

Примітки

Шаблон:Примітки

Посилання