Міра Лебега

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Міра Лебе́га на n — міра, що є розширенням міри Жордана на ширший клас множин, була введена Лебегом в 1902 році.

Побудова міри на прямій

Зовнішня міра

Для довільної підмножини  E числової прямої можна знайти довільну кількість різних систем скінченної чи зліченної кількості інтервалів, об'єднання яких містить множину  E. Назвемо такі системи покриттями. Сума довжин інтервалів, що входять в покриття, є невід'ємною і обмежена знизу, отже множина довжин всіх покриттів має точну нижню грань. Ця грань, залежить тільки від множини  E, і називається зовнішньою мірою:

m*E=inf{iΔi}.

Варіанти позначення зовнішньої міри:

m*E=φ(E)=|E|*.

Очевидно, що зовнішня міра довільного інтервала збігається з його довжиною.

властивості зовнішньої міри

  • E1E2m*E1m*E2.
  • E=k=1Ekm*Ek=1m*Ek.
  • E,ε>0GE:m*Gm*E+ε, де G — відкрита множина. Дійсно, достатньо як G взяти суму інтервалів, що утворюють покриття E, таку що iΔim*E+ε. Існування такого покриття випливає з визначення точної нижньої грані.

Внутрішня міра

Якщо множина  E обмежена, то внутрішньою мірою множини  E називається різниця між довжиною сегмента [a,b], що містить  E та зовнішньою мірою доповнення  E в [a,b]:

m*E=(ba)m*([a,b]E).

Для необмежених множин,  m*E визначається як точна верхня грань (ba)m*([a,b]E) по всіх відрізках [a,b].

Вимірні множини

Множина називається вимірною за Лебегом, якщо її зовнішня і внутрішня міри однакові. Тоді їх спільне (однакове) значення називається мірою множини за Лебегом і позначається mE,μE,|E| чи  λ(E).

Приклад невимірної множини

Побудова невимірної множини на відрізку була б неможлива без прийняття аксіоми вибору (не можна було б допускати можливість вибирати представника в кожному класі еквівалентності).

Див. також

Джерела