Многочлен Джонса

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Універсальна картка Многочлен Джонса — поліноміальний інваріант вузла, який зіставляє кожному вузлу або зачепленню многочлен Лорана від формальної змінної t1/2 з цілими коефіцієнтами. Побудував Воен Джонс в 1984 році.

Визначення через дужку Кауфмана

Для заданого орієнтованого зачеплення L визначається допоміжний многочлен:

X(L)=(A3)w(L)L,

де w(L) — число закрученості діаграми L, а L — дужка Кауфмана. Число закрученості визначається як різниця між числом додатних перехресть L+ і числом від'ємних перехресть L і не є інваріантом вузла: воно не зберігається під час перетворень Рейдемейстера I типу.

X(L) — інваріант вузла, оскільки він інваріантний відносно всіх трьох перетворень Рейдемейстера діаграми L. Інваріантність відносно перетворень II і III типів випливає з інваріантності дужки Кауфмана і числа закрученості відносно цих перетворень. Навпаки, для перетворення I типу дужка Кауфмана множиться на A±3, що точно компенсується зміною на +1 або -1 числа закрученості w(L).

Многочлен Джонса визначається з X(L) підстановкою:

A=t1/4,

кінцевий вираз є многочленом Лорана від змінної t1/2.

Визначення через представлення групи кіс

Оригінальне визначення Джонса використовує операторну алгебру і поняття сліду подання кіс, що виникло в статистичній механіці (Шаблон:Не перекладено).

Шаблон:Не перекладено стверджує, що будь-яке зачеплення L є замиканням коси з n нитками, тому можна визначити подання ρ групи кіс Bn з n нитками на алгебрі Темперлі — Ліба TLn з коефіцієнтами з [A,A1] і δ=A2A2. Стандартна твірна коси σi дорівнює Aei+A11, де 1,e1,e2,...,en1 — стандартні твірні алгебри Темперлі — Ліба. Для слова σ коси L обчислюється σn1trρ(σ), де tr — слід Маркова, в результаті отримуємо L, де  — дужковий поліном.

Перевага цього підходу полягає в тому, що вибравши аналогічні подання в інших алгебрах, таких як подання R-матриць, можна прийти до узагальнень інваріантів Джонса (наприклад, таким є[1] поняття k-паралельного полінома Джонса).

Визначення через скейн-співвідношення

Многочлен Джонса однозначно задається тим, що він дорівнює 1 на будь-якій діаграмі тривіального вузла, і таким скейн-співвідношенням:

(t1/2t1/2)V(L0)=t1V(L+)tV(L),

де L+, L, і L0 — три орієнтованих діаграми зачеплення, що збігаються скрізь, крім малої ділянки, де їхня поведінка відповідно є додатним і від'ємним перетинами і гладким проходом без спільних точок:

Кольоровий многочлен Джонса

Для додатного цілого числа N, N-колірний многочлен Джонса VN(L,t) — це узагальнення многочлена Джонса. Це Шаблон:Нп, пов'язаний із (N+1)-незвідним представленням Шаблон:Нп Uq(𝔰𝔩2). У цій схемі многочлен Джонса є 1-колірним многочленом Джонса, інваріантом Решетіхіна — Тураєва, пов'язаним із стандартним представленням (незвідним і двовимірним) Uq(𝔰𝔩2). Вважають, що нитки зачеплення «забарвлені» представленням, звідси й назва.

Загальніше, якщо дано зачеплення L із k компонентів і представлення V1,,Vk з Uq(𝔰𝔩2), то (V1,,Vk)-колірний многочлен Джонса VV1,,Vk(L,t) — це інваріант Решетіхіна — Тураєва, пов'язаний із V1,,Vk (тут ми припускаємо, що компоненти впорядковані). За наявності двох представлень V і W, кольорові многочлени Джонса задовольняють такі дві властивості:[2]

Ці властивості виводяться з того факту, що кольорові многочлени Джонса є інваріантами Решетіхіна — Тураєва.

Нехай K — вузол. Згадаймо, що, розглядаючи діаграму K як елемент алгебри Темперлі-Ліба завдяки дужці Кауфмана, можна відновити многочлен Джонса від K. Подібно, N-колірний многочлен Джонса для K можна комбінаторно описати за допомогою ідемпотентів Джонса — Венцля так:

  • візьмемо N-кабельну суму KN вузлів K;
  • розглянемо її як елемент алгебри Темперлі — Ліба;
  • вставимо ідемпотенти Джонса — Венцля в деякі N паралельних ниток.

Отриманий елемент (t) є N-колірним многочленом Джонса.[3]

Зв'язок з іншими теоріями

Шаблон:Нп описує топологічний порядок у станах дробового квантового ефекту Холла. З точки зору математики теорія Черна — Саймонса цікава тим, що дозволяє обчислювати інваріанти вузлів, такі як многочлен Джонса.

2000 року Шаблон:Нп побудував ланцюговий комплекс для вузлів і зачеплень і показав, що гомології цього комплексу є інваріантом вузлів (Шаблон:Не перекладено). Ця теорія гомологій є категорифікацією многочлена Джонса, тобто многочлен Джонса є ейлеровою характеристикою для цієї гомології.

Властивості

Многочлен Джонса має багато чудових властивостей[4][5].

Для зачеплень з непарним числом компонент (зокрема, для вузлів) усі степені змінної t у многочлені Джонса цілі, а для зачеплень з парним числом компонент — напівцілі.

Многочлен Джонса зв'язної суми вузлів дорівнює добутку поліномів Джонса доданків, тобто:

V(L1#L2)=V(L1)V(L2).

Многочлен Джонса незв'язної суми вузлів дорівнює:

V(L1L2)=(t1/2+t1/2)V(L1)V(L2).

Многочлен Джонса об'єднання зачеплення L і тривіального вузла дорівнює:

V(LO)=(t1/2+t1/2)V(L).

Для L*k орієнтованого зачеплення, одержаного із заданого орієнтованого зачеплення L заміною орієнтації деякої компоненти k на протилежну, має місце:

VL*=t3λV(L),

де λ — це коефіцієнт зачеплення компоненти k і Lk.

Многочлен Джонса не змінюється за обернення вузла, тобто після заміни напрямку обходу на протилежний (зміні орієнтації).

Дзеркально-симетричний образ зачеплення має многочлен Джонса, отримуваний заміною t на t1 (властивість легко перевірити з використанням визначення через дужку Кауфмана).

Якщо K — вузол, то:

VK(e2πi/3)=1.

Значення многочлена Джонса для вузла L з числом компонент зачеплення p в точці 1:

VL(1)=(2)p1.

Многочлен Джонса (m,n)-торичного вузла:

V(t)=t(m1)(n1)2(1tm+1tn+1+tm+n)1t2.

Відкриті проблеми

2003 року побудовано сімейство нетривіальних зачеплень із многочленом Джонса рівним многочлену Джонса тривіального зачеплення[6], при цьому невідомо, чи існує нетривіальний вузол, многочлен Джонса якого є таким самим, як у тривіального вузла. 2017 року побудовано сімейство нетривіальних вузлів Kr з 202r1+1 перетинами, для яких многочлен Джонса V(Kr) порівнянний з одиницею за модулем 2r[7].

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

Література

Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Теорія вузлів

  1. Murakami J., The parallel version of polynomial invariants of links Шаблон:Webarchive, Osaka J. Math., 1989.
  2. Шаблон:Cite book
  3. Докладніше див. додаток H у Ohtsuki, Quantum Invariants: A Study of Knots, 3-manifolds, and Their Sets
  4. Jones, V.F.R., A polynomial invariant for knots via von Neumann algebras Шаблон:Webarchive, Bull. Amer. Math. Soc., 12: 103—111, 1987.
  5. Дужин С. В., Чмутов С. В. Узлы и их инварианты, Матем. просв., 1999, выпуск 3, 59-93.
  6. Шаблон:Cite web
  7. Шаблон:Cite web