Квадратний корінь з двох

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Квадратний корінь з 2 дорівнює довжині гіпотенузи в прямокутному трикутнику з довжиною катетів 1.

Квадратний корінь з числа 2 — дійсне число більше нуля, яке при множенні саме на себе дає число 2. Позначення: 2. Приведемо значення кореня з 2 з 65 знаками після коми:

1,414 213 562 373 095 048 801 688 724 209 698 078 569 671 875 376 948 073 176 679 737 99…

Геометричний корінь з 2 можливо представити як довжину діагоналі квадрата зі стороною 1 (це слідує з теореми Піфагора). Можливо, це було перше відоме в історії математики ірраціональне число (тобто число, яке неможливо точно представити у вигляді дробу).

Квадратний корінь з 2.

Гарним і часто використовуваним наближенням до 2 є дріб 9970. Незважаючи на те, що чисельник і знаменник дробу лише двозначні цілі, воно відрізняється від реального значення менше, ніж на 1/10000.

Ірраціональне число Шаблон:Radical
Система числення Запис числа Шаблон:Radical
Двійкова 1.0110101000001001111…
Десяткова 1.4142135623730950488…
Шістнадцяткова 1.6A09E667F3BCC908B2F…
Ланцюговий дріб 1+12+12+12+12+

Історія

Вавилонська глиняна табличка з максимально точним зазначенням довжини діагоналі одиничного квадрата чотиризначним шістдесятковим числом.

Вавилонська глиняна табличка (1900 до н. е. — 1650 до н. е.) дає найточніше наближене значення 2 при записі в чотирьох шістдесяткових цифрах, що після округлення становить 6 точних десяткових цифр:

1+2460+51602+10603=1.41421296.[1]

Інше раннє наближення цього числа в давньоіндійському математичному тексті, Шульба-сутри (бл. 800–200 до н. е.) дається наступним чином:

1+13+13413434=5774081.414215686.

Піфагорійці виявили, що діагональ квадрата непорівнянна з його стороною, або сучасною мовою, що квадратний корінь з двох є ірраціональним. Мало що відомо з певністю про час і обставини цього видатного відкриття, але традиційно його авторство приписується Гіппасу Метапонтському, якого за це відкриття, за різними варіантами легенди, піфагорійці не то вбили, не то вигнали, поставивши йому в провину руйнування головної піфагорейської доктрини про те, що «все є натуральне число». Тому квадратний корінь з 2 іноді називають постійною Піфагора, через те, що саме піфагорійці довели його ірраціональність, тим самим відкривши існування ірраціональних чисел.

Алгоритми обчислення

Існує безліч алгоритмів для обчислення значення квадратного кореня з двох. В результаті алгоритму виходить приблизне значення 2 у вигляді звичайної або десяткового дробу. Найпопулярніший алгоритм для цього, який використовується в багатьох комп'ютерах і калькуляторах, це вавилонський метод обчислення квадратних коренів. Він полягає в наступному:

an+1=an+2an2=an2+1an.

Чим більше повторень в алгоритмі (тобто, чим більше «n»), тим краще наближення квадратного кореня з двох. Кожне повторення приблизно подвоює кількість правильних цифр. Наведемо кілька перших наближень:

  • 3/2 = 1.5
  • 17/12 = 1.416…
  • 577/408 = 1.414215…
  • 665857/470832 = 1.4142135623746…

У 1997 році Ясумаса Канада вирахував значення Шаблон:Radical до 137 438 953 444 десяткових знаків після коми. У лютому 2007 року рекорд був побитий: Сігеру Кондо вирахував 200 мільярдів десяткових знаків після коми протягом 13 днів і 14 годин, використовуючи процесор з частотою 3,6 ГГц і 16 гігабайт оперативної пам'яті. Серед математичних констант тільки π було обчислено більш точно.

Властивості квадратного кореня з двох

Половина Шаблон:Radical приблизно дорівнює 0.70710 67811 86548; ця величина дає в геометрії та тригонометрії координати одиничного вектора, який утворює кут 45° з координатними осями:

22=12=12=cos(45)=sin(45).

Одна з цікавих властивостей Шаблон:Radical полягає в наступному:

 121=2+1. Тому що (2+1)(21)=21=1.

Це є результатом властивості срібного перетину.

Друга цікава властивість Шаблон:Radical:

2+2+2+=2.

Квадратний корінь з двох може бути виражений в уявних одиницях i, використовуючи тільки квадратні корені і арифметичні операції:

i+iii і iiii.

Квадратний корінь з 2 є єдиним числом, відмінним від 1, чия нескінченна тетрація дорівнює його квадрату.

222 =2

Квадратний корінь з двох може бути також використаний для наближення π:

2m22+2++2π (m)[2]

З точки зору вищої алгебри, 2 є коренем многочлена x22 і тому є цілим алгебраїчним числом. Множина чисел виду a+b2, де a,b — раціональне число, створює алгебраїчне поле. Воно позначається [2] і є підполем поля дійсних чисел.

Доказ ірраціональності

Застосуємо доказ від протилежного: нехай, 2 раціональний, тобто представляється у вигляді дробу mn, де m і n — цілі числа. Піднесемо рівність в квадрат:

2=mn2=m2n2m2=2n2.

Так як m2 містить парне число двійок, а 2n2 — непарне число двійок, отже рівність m2=2n2 неможлива. Це означає, що вихідне припущення було невірним, і 2 — ірраціональне число.

Ланцюговий дріб

Квадратний корінь з двох може бути представлений у вигляді ланцюгового дробу:

 2=1+12+12+12+12+.

Відповідні дроби даного ланцюгового дробу дають наближені значення, швидко сходяться до точного квадратного кореня з двох. Спосіб їх обчислення простий: якщо позначити попередній відповідний дріб mn, то подальший має вигляд m+2nm+n. Швидкість збіжності тут менше, ніж у методу Ньютона, але обчислення набагато простіше. Випишемо декілька перших наближень:

32; 75; 1712; 4129; 9970; 239169; 577408; 1393985; 33632378

Квадрат останнього наведеного дробу дорівнює (округлено) 2,000000177.

Розмір паперу

Квадратний корінь з двох є пропорцією формату паперу ISO 216. Співвідношення сторін таке, що при розрізанні аркуша навпіл, паралельно його короткій стороні, вийдуть два аркуша тієї ж пропорції. Це дозволяє нумерувати такі, найуживаніші формати паперу, одним числом, згідно з геометричним зменшенням площі листа (відповідно числу розрізів) — А0, А1, А2, А3, А4,…

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

Шаблон:Ірраціональні числа