Одиничний вектор

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Радіус-вектор r визначає положення точки P(x,y,z) відносно початку координат O. В декартовій системі координат r=xe^x+ye^y+ze^z, де e^i — одиничні вектори.

Одини́чний ве́ктор (орт, одиничний вектор нормованого векторного простору) — вектор одиничної довжини; вектор, норма (довжина) якого дорівнює одиниці обраного масштабу.

Одиничний вектор 𝐯^, колінеарний з заданими 𝐯, (нормований вектор) визначається за формулою

𝐯^=𝐯|𝐯|,

де |v| — норма (або довжина) v. Термін нормований вектор інколи використовується, як синонім одиничного вектору.

Як базисні найчастіше обираються саме одиничні вектори, оскільки це спрощує обчислення. Кожен вектор у просторі можна записати як лінійну комбінацію базисних векторів.

За визначенням, у евклідовому просторі скалярний добуток двох одиничних векторів є скалярним значенням, яке дорівнює косинусу меншого утвореного ними кута. У тривимірному евклідовому просторі векторний добуток двох довільних одиничних векторів — це третій вектор, ортогональний до обох з них, який має довжину, яка дорівнює синусу меншого утвореного ними кута.

Ортогональні системи координат

Декартова система координат

Шаблон:Main

Одиничні вектори можна використати для представлення осей декартової системи координат. Наприклад, одиничні вектори у напрямку осей x, y та z у тривимірному випадку будуть

𝐢^=[100],𝐣^=[010],𝐤^=[001]

Див. також

Джерела

Шаблон:Math-stub