Інтегральна показникова функція
Не плутати з іншими інтегралами експоненційних функцій.
У математиці експоненційний інтеграл Ei — це спеціальна функція на комплексній площині. Він визначається як певний визначений інтеграл від відношення експоненційної функції та її аргументу.
Означення

Для дійсних ненульових значень експоненційний інтеграл Ei() визначається як
.
Алгоритм Ріша показує, що Ei не є елементарною функцією. Вищенаведене означення може бути використане для додатних значень , але інтеграл слід розуміти у термінах головного значення за Коші через особливість підінтегральної функції в нулі.
Для комплексних значень аргументу означення стає неоднозначним через точки розгалуження у 0 та [1]. Замість Ei використовується наступне позначення[1],
(зауважимо, що для додатних значень : ).
Загалом, розгалуження здійснюється по від'ємній дійсній осі, і можна визначити за допомогою аналітичного продовження на комплексну площину.
Для додатних значень дійсної частини це можна записати як[2]
Поведінка біля точки розгалуження визначається наступним співвідношенням[3]:
Властивості
Декілька властивостей експоненційного інтегралу, що наведені нижче, у деяких випадках дозволяють уникнути його явного оцінювання через вищенаведене означення.
Збіжний ряд
Для дійсних або комплексних аргументів, які знаходяться поза від'ємною дійсною віссю, може бути виражений як[4]
де — константа Ейлера–Маскероні. Ряд збігається для всіх комплексних , і ми беремо звичайне значення комплексного логарифма, який має розгалуження вздовж від'ємної дійсної осі.
Ця формула може бути використана для обчислення в операціях з плаваючою комою для дійсного між та . Для результат неточний через втрату значущості.
Ряд який збігається швидше знайшов Рамануджан:
Даний збіжний ряд може використовуватися для отримання асимптотичних оцінок, наприклад,
для .
Асимптотичний (розбіжний) ряд

На жаль, збіжність рядів що наведені вище є повільною для великих за модулем аргументів. Наприклад, для потрібно більше 40 членів, щоб для отримати у відповіді перші три правильні цифри.[5] Однак існує апроксимація розбіжним рядом, який можна отримати інтегруючи частинами:[6]
з похибкою порядку і яка може використовуватися при великих значень . Відносна похибка такої апроксимації приблизно зображена на рисунку (для різних значень кількості доданків у сумі).
Експоненційна та логарифмічна поведінка: двобічна оцінка

З двох рядів, які показані в попередніх підрозділах випливає, що поводиться як від'ємна експонента для великих значень аргументу, і як логарифм — для малих значень. Для додатних дійсних значень аргументу можна обмежити елементарними функціями наступним чином[7]:
На рисунку ліва частина цієї нерівності зображена синім кольором, центральна частина позначена чорним кольором, а права частина нерівності — червоним.
Означення Ein
Функції і можна записати простіше, використовуючи цілу функцію [8], визначену як
(зауважте, що це лише знакозмінний ряд у наведеному вище означенні ). Тоді
Зв'язок з іншими функціями
Диференціальне рівняння Куммера
як правило, розв'язується за допомогою Шаблон:Iw та . Але при та рівняння набуває вигляду
і для всіх
.
Другий розв'язок подається через . А саме,
.
Інший зв'язок з виродженими гіпергеометричними функціями полягає в тому, що — це добуток експоненційної функції та :
.
Експоненційний інтеграл тісно пов'язаний з логарифмічною інтегральною функцією за допомогою формули
для ненульових дійсних значень .
Експоненційний інтеграл можна також узагальнити до функції
,
яку можна записати як частковий випадок неповної гамма-функції[9]:
.
Таку узагальнену форму іноді називають функцією Мізра[10], , що визначається як
.
З використанням логарифма визначає узагальнену інтегро-експоненційну функцію[11]
.
Невизначений інтеграл
за формою схожий на звичайну твірну функцію для , кількість дільників числа :
.
Похідні
Похідні узагальнених функцій можна обчислювати за формулою[12]:
.
Зауважимо, що функція — це просто [13], і таким чином таке рекурсивне співвідношення досить зручне.
Експоненційний інтеграл уявного аргументу

Якщо є уявним та має невід'ємну дійсну частину, то можна використовувати формулу
для співвідношення з тригонометричними інтегралами та :
.
Дійсні та уявні частини функції зображені на рисунку.
Наближення
Існує ряд наближень для експоненційної інтегральної функції. Зокрема,
- Наближення Сваме та Охії[14]
,
де
,
.
- Наближення Аллена та Гастінгса[15]
де
- Неперервний ланцюговий дріб
.
- Наближення Баррі зі співавторами[16]
,
де
,
,
,
,
,
Застосування
- Залежність теплообміну від часу.
- Нерівноважний потік ґрунтових вод у рівнянні Тейса (функція свердловини).
- Переміщення радіації у міжзоряному просторі та земній атмосфері.
- Рівняння радіальної дифузії для перехідного або нестаціонарного потоку з лінійними джерелами та стоками.
- Розв'язок рівняння переміщення нейтронів у спрощеній 1-D геометрії[17].
Див. також
Виноски
Джерела
- Шаблон:Фіхтенгольц.укр
- Шаблон:Cite book, Chapter 5.
- Шаблон:Cite book
- Шаблон:Cite book
- Шаблон:Cite journal
- Шаблон:Cite journal
- Шаблон:Cite journal
- Шаблон:Cite journal
- Шаблон:Cite journal
- Шаблон:Cite journal
- Шаблон:Cite journal
- Шаблон:Cite journal
- Шаблон:Cite journal
Посилання
- Шаблон:Springer
- NIST documentation on the Generalized Exponential Integral Шаблон:Webarchive
- Шаблон:MathWorld
- Шаблон:MathWorld
- Exponential, Logarithmic, Sine, and Cosine Integrals Шаблон:Webarchive in DLMF.
- ↑ 1,0 1,1 Abramowitz and Stegun, p. 228, 5.1.1
- ↑ Abramowitz and Stegun, p. 228, 5.1.4 with n = 1
- ↑ Abramowitz and Stegun, p. 228, 5.1.7
- ↑ Abramowitz and Stegun, p. 229, 5.1.11
- ↑ Bleistein and Handelsman, p. 2
- ↑ Bleistein and Handelsman, p. 3
- ↑ Abramowitz and Stegun, p. 229, 5.1.20
- ↑ Abramowitz and Stegun, p. 228, see footnote 3.
- ↑ Abramowitz and Stegun, p. 230, 5.1.45
- ↑ After Misra (1940), p.~178
- ↑ Milgram (1985)
- ↑ Abramowitz and Stegun, p. 230, 5.1.26
- ↑ Abramowitz and Stegun, p. 229, 5.1.24
- ↑ Giao, Pham Huy (2003-05-01). ``Revisit of Well Function Approximation and An Easy Graphical Curve Matching Technique for Theis' Solution. Ground Water. 41 (3): 387—390
- ↑ Tseng, Peng-Hsiang; Lee, Tien-Chang (1998-02-26). ``Numerical evaluation of exponential integral: Theis well function approximation. Journal of Hydrology. 205 (1–2): 38–51.
- ↑ Barry, D. A; Parlange, J. -Y; Li, L (2000-01-31). ``Approximation for the exponential integral (Theis well function). Journal of Hydrology. 227 (1–4): 287—291.
- ↑ George I. Bell; Samuel Glasstone (1970). Nuclear Reactor Theory. Van Nostrand Reinhold Com\-pany.