Monstrous moonshine
Monstrous moonshine, також відома як гіпотеза жахливої дурниці — несподіваний[1] зв'язок простої скінченної групи-монстра із модулярними функціями (зокрема, з -інваріантом)[2]. Висунуто як гіпотезу в 1970-х роках та доведено в 1992 році.
Назва
Monstrous moonshine також називають англійською moonshine theory, а до моменту доведення називали monstrous moonshine hypothesis.
Історія
Перший прояв зв'язку виявив наприкінці 1970-х років Шаблон:Не перекладено, який зауважив, що коефіцієнти ряду Фур'є нормалізованого -інваріанту:
( — Шаблон:Не перекладено, ) є специфічними лінійними комбінаціями розмірностей [4] Шаблон:Нп групи :
- .
Джон Томпсон для пояснення феномену запропонував вивчити степеневі ряди з коефіцієнтами, що є характерами представлень монстра, обчисленими для його елементів. 1979 року Джон Конвей (який, дізнавшись про співвідношення Маккея, запропонував термін monstrous moonshine) і Шаблон:Не перекладено побудували такі функції (ряди Маккея — Томпсона), і виявили їх схожість із Шаблон:Не перекладено, сформулювавши зміст гіпотези: кожен ряд Маккея — Томпсона відповідає певній головній модулярній функції[5].
1992 року гіпотезу довів учень Конвея Річард Борхердс, який згодом здобув Філдсівську премію, зокрема й за цей результат. Доведення істотно спирається на властивості деякої алгебри вершинних операторів (Шаблон:Не перекладено), для якої група-монстр є групою симетрій, і цим виявлено зв'язок твердження з теорією струн і конформною теорією поля (які ґрунтуються на алгебрах вершинних операторів).