4-прискорення

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

4-прискорення (чотири-прискорення, чотириприскорення) в релятивістській кінематиці — чотиривектор, що узагальнює класичне прискорення і визначений як похідна 4-швидкості за власним часом частинки:

𝐀=d𝐔dτ=(γuγ˙uc,γu2𝐚+γuγ˙u𝐮)=(γu4(𝐚𝐮)c,γu2𝐚+γu4(𝐚𝐮)c2𝐮),
𝐚=d𝐮dt — 3-прискорення,
β=𝐮/c — безрозмірнісна 3-швидкість,
γ˙u=𝐚𝐮c2γu3=𝐚𝐮c21(1u2c2)3/2

і γu — лоренц-фактор для 3-швидкості Шаблон:Math. Крапка над змінною означає похідну за координатним часом у цій системі відліку, а не за власним часом τ.

У миттєвій супутній інерційній системі відліку 𝐮=0, γu=1 і γ˙u=0, тобто в такій системі відліку

𝐀=(0,𝐚).


Геометрично 4-прискорення є вектором кривини світової лінії[1][2].

Таким чином, модуль 4-прискорення (який є інваріантним скаляром) дорівнює власному прискоренню, яке «відчуває» частинка, що рухається вздовж своєї світової лінії. Світові лінії, що мають постійну величину 4-прискорення, є колами Мінковського, тобто гіперболами (див. Гіперболічний рух).

Навіть за релятивістських швидкостей 4-прискорення пов'язане з 4-силою, що діє на частинку, формулою, що узагальнює класичний другий закон Ньютона:

Fμ=mAμ;
де Шаблон:Math — маса частинки.

Скалярний добуток 4-швидкості та відповідного 4-прискорення завжди дорівнює нулю. Це легко побачити, продиференціювавши тотожність 𝐔𝐔c2 за власним часом: ddτ(𝐔𝐔)=2d𝐔dτ𝐔=2𝐀𝐔ddτc2=0. Отже, 4-прискорення та співнапрямлена з нею відповідна 4-сила, що діють на частинку, завжди ортогональні її 4-швидкості (і співнапрямленому з 4-швидкістю 4-імпульсу pμ=mUμ) — на відміну від класичної механіки.

У загальній теорії відносності компоненти чотиривектора прискорення пов'язані з компонентами 4-швидкості коваріантною похідною за власним часом:

Aλ:=DUλdτ=dUλdτ+ΓλμνUμUν
(Шаблон:Math — символи Крістофеля).

У спеціальній теорії відносності координати зазвичай виражають у прямолінійній інерційній системі відліку, так що член із символами Крістофеля зникає, але іноді, коли автори для опису прискореної системи використовують криволінійні координати, система відліку не є інерційною, але фізика все одно залишається спецрелятивістською, оскільки метрика є просто координатним перетворенням метрики простору Мінковського. У такому разі слід використати наведений вище вираз, оскільки тут не всі символи Крістофеля дорівнюють нулю.

Коли 4-сила дорівнює нулю, на частинку діє тільки гравітація, і чотиривекторна версія другого закону Ньютона (див. вище) зводиться до рівняння геодезичної. Частинка, що здійснює геодезичний рух, має нульове значення для кожного компонента 4-вектора прискорення. Це узгоджується з тим, що гравітація не є силою.

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

Література