Теорема Акідзукі — Хопкінса — Левицького

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У абстрактній алгебрі теоремою Акідзукі — Хопкінса — Левицького (також теоремою Хопкінса — Левицького) називають декілька пов'язаних результатів про властивості нетерівських і артінових кілець і модулів. Теореми є справедливими для загальних (не обов'язково комутативних) кілець з одиницею.

Теореми названі на честь Чарльза Хопкінса і Якова Левицького, які довели їх у 1939 році[1][2] і Ясуо Акідзукі, який одержав цей результат у 1935 році для комутативних кілець[3]

Твердження

Кільце R з одиницею називається напівпримарним, якщо його радикал Джекобсона J є нільпотентним ідеалом і фактор-кільце R/J є напівпростим.

Теоремою Акідзукі — Хопкінса — Левицького називають два пов'язані твердження:

Теорема 1 Для напівпримарного кільця R з одиницею і його правого модуля M такі твердження є еквівалентними:

Теорема 2 Для кільця R з одиницею такі твердження є еквівалентними:

Доведення

Теорема 1

Якщо для модуля M існує скінченний композиційний ряд то довжина цього ряду є рівною довжині модуля M, тобто максимуму із довжин усіх строго спадних чи зростаючих послідовностей підмодулів M. Зокрема у M не може бути нескінченної строго спадної чи строго зростаючої послідовності підмодулів і M є модулем Нетер і модулем Артіна.

Нехай Jрадикал Джекобсона кільця R і Fi=Ji1M/JiM. R-модуль Fi можна розглядати як R/J-модуль і тоді Fi є напівпростим R/J-модулем, оскільки R/J є напівпростим кільцем, а кожен модуль над напівпростим кільцем є напівпростим. Також оскільки J є нільпотентним ідеалом, лише скінченна кількість із Fi є ненульовими модулями. Оскільки Fi є напівпростим, то він є прямою сумою простих R/J. Якщо модуль M є артиновим або нетеровим, то ця пряма сума є скінченною і для Fi існує скінченний композиційний ряд. Об'єднуючи композиційні ряди для Fi одержується композиційний ряд для M.

Теорема 2

З теореми 1 відразу випливає, що якщо R є напівпримарним кільцем Нетер, то воно є і кільцем Артіна. Залишається довести, що якщо R є кільцем Артіна, то воно є напівпримарним. Тоді з попередньої теореми випливатиме, що воно є нетеровим.

Нехай R є кільцем Артіна. Потрібно довести, що його радикал Джекобсона J є нільпотентним і кільце R/J є напівпростим.

Розглянемо послідовність степенів радикала Jn. Оскільки R є кільцем Артіна ця послідовність стабілізується. Нехай всі її члени починаючи з деякого номера є рівними X. Очевидно X2 = X. Припустимо X0. Нехай Yмінімальний елемент множини правих ідеалів ZX для яких ZX0. Очевидно yX0 для якогось елемента yY і (yX)X=yX2=yX0, звідки yX=Y. Зокрема існує xXJ для якого yx=y або y(x1)=0. Оскільки x є елементом радикала Джекобсона, то 1 - x є оборотним елементом, тож y = 0. Оскільки це не є можливим, то X=0, тобто J є нільпотентним ідеалом.

Позначимо тепер A = R/J. Радикал Джекобсона кільця A є рівним нулю, тож перетин всіх правих максимальних ідеалів кільця A є рівним нулю. Оскільки кільце A є артиновим, то можна вибрати скінченну кількість максимальних ідеалів M1,,Mn для яких M1Mn={0}. Позначимо ψi проєкцію кільця A у фактор-кільце A/Mi (яке є простим A-модулем). Тоді ψ(a)=(ψ1(a),,ψn(a)) є мономорфізмом із A у напівпростий модуль i=1nA/Mi. Тож A є підмодулем напівпростого модуля і тому теж є напівпростим модулем, тобто напівпростим кільцем.

Примітки

Шаблон:Reflist

Див. також

Література