Сигма-адитивність

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сигма-адитивність або зліченна адитивність функції (часто міри) означеної на підмножинах заданої множини — це абстракція того, як інтуїтивні властивості розміру множини (довжина, площа, об'єм) сумуються коли розглядаємо багато об'єктів. Адитивність (або скінченна адитивність) — слабша умова ніж сигма-адитивність, тобто, сигма-адитивність тягне за собою адитивність.

Адитивність (або скінченна адитивність) функції на множині

Нехай μ — функція, означена на алгебрі множин 𝒜 зі значеннями у [−∞, +∞] (див. розширена дійсна пряма). Функція μ називається адитивною (або скінченно-адитивною), якщо для неперетинних множин A і B з 𝒜 маємо

μ(AB)=μ(A)+μ(B).

(Як наслідок цього адитивна функція не може набувати ані −∞, ані +∞ як значень, бо вираз ∞ − ∞ невизначений.)°

Використовуючи математичну індукцію можна довести, що адитивна функція задовольняє

μ(n=1NAn)=n=1Nμ(An)

для будь-яких множин A1,A2,,AN з 𝒜, які не перетинаються.

σ-адитивна функція на множині

Припустимо, що 𝒜 це σ-алгебра. Якщо для будь-якої послідовності A1,A2,,An, попарно неперетинних множин з 𝒜, виконується

μ(n=1An)=n=1μ(An)Шаблон:Math

кажуть, що μ — зліченно-адитивна (або σ-адитивна).
Будь-як σ-адитивна функція також адитивна, але не навпаки.

Приклади

Прикладом σ-адитивної функції може бути функція μ означена на булеані дійсних чисел, так що

μ(A)={1 якщо 0A0 якщо 0A.

Якщо A1,A2,,An, це послідовність неперетинних множин дійсних чисел, тоді або жодна з них не містить 0, або лише одна. У будь-якому разі, рівність

μ(n=1An)=n=1μ(An)

дотримується.

Адитивна функція, яка не σ-адитивна

Приклад адитивної функції, яка не σ-адитивна, можна отримати розглянувши μ, означену на множинах дійсних чисел заданих такою формулою

μ(A)=limk1kλ(A(0,k)),

де λ позначає міру Лебега і lim це банахова границя.

Адитивність цієї функції можна перевірити скориставшись лінійністю границі. Те, що ця функція не σ-адитивна випливає з такої послідовності неперетинних множин

An=[n,n+1)

для n=0, 1, 2, ... Об'єднання цих множин — це додатні дійсні числа, і μ цього об'єднання — одиниця, тоді як μ кожної окремої множини, це нуль, отже, і сума μ(An) також нуль, що дає контрприклад.

Джерела

Шаблон:Reflist