Поверхня Боя

У геометрії поверхня Боя — приклад занурення дійсної проєктивної площини в 3-вимірному просторі. На відміну від римської поверхні та плівки Мебіуса, вона не має інших особливих точок, крім самоперетину.
Історія
Знайдена Вернером Боєм у 1901 році, який відкрив її за завданням Давида Гільберта, щоб довести, що проєктивну площину не можна занурити в 3-просторі.
Поверхня Боя вперше явно параметризував Бернар Морен у 1978 році.[1] Іншу параметризацію виявили Роб Куснер і Роберт Браянт.[2] Поверхня Боя є одним із двох можливих занурень дійсної проєктивної площини, які мають лише одну потрійну точку.[3]
Властивості
Поверхня Боя має 3-кратну симетрію. Це означає, що у неї є вісь дискретної симетрії обертання: будь-який поворот на 120° навколо цієї осі залишає поверхню виглядати точно так само. Поверхня Боя може бути розрізана на три взаємно конгруентні частини.
Застосування

Поверхня Боя може бути використана як проміжна модель у мінімаксному вивертанні сфери. Проміжна модель — це занурення сфери із такою властивістю, що обертання міняється всередині і зовні, і тому вона може бути використана для того, щоб вивернути сферу (навиворіт). Поверхні Боя (с = 3) і Морена (с = 2) починають послідовність проміжних моделей із вищою симетрією, вперше запропонованих Джорджем Френсісом, індексованих парними цілими числами 2p (для p неарного, ці занурення можна розкласти на множники через проєктивну площину). Все це передає параметризація Куснера.
Параметризація поверхні Боя
Поверхня Боя може бути параметризована кількома способами. Одна з параметризацій, яку відкрили Роб Куснер і Роберт Браянт,[4] така: дано комплексне число w, величина якого менша або дорівнює одиниці (), нехай
таким чином
де x, y і z — шукані декартові координати точки на поверхні Боя.
Якщо виконати інверсію цієї параметризації з центром у потрійній точці, то отримаємо повну мінімальну поверхню з трьома кінцями (саме так ця параметризація була відкрита природним чином). Це означає, що параметризація Браянта-Куснера поверхонь Боя є «оптимальною» в тому сенсі, що це «найменш вигнуте» занурення проєктивної площини в тривимірний простір.

Властивість параметризації Браянта–Куснера
Якщо w замінити на від'ємне значення, зворотне його комплексно спряженому, тоді функції g1, g2 і g3 від w залишаються незмінними.
Замінивши Шаблон:Math в термінах його дійсної та уявної частин Шаблон:Math, і розширивши результуючу параметризацію, можна отримати параметризацію поверхні Боя в термінах раціональних функцій Шаблон:Math і Шаблон:Math. Це показує, що поверхня Боя є не тільки алгебраїчною, але навіть раціональною поверхнею. Зауваження до попереднього параграфа показує, що спільна точка цієї параметризації складається з двох точок (тобто майже кожна точка поверхні Боя може бути отримана за двома значеннями параметрів).
Зв'язок поверхні Боя з дійсною проєктивною площиною
Нехай — параметризація Браянта–Куснера поверхні Боя. Тоді
Це пояснює умову за параметром: якщо тоді Однак тут все трохи складніше У цьому випадку Це означає, що якщо точка поверхні Боя виходить із двох значень параметрів: Іншими словами, поверхня Боя була параметризована диском таким чином, що пари діаметрально протилежних точок по периметру диска еквівалентні. Це показує, що поверхня Боя є зображенням дійсної проєктивної площини RP2 гладкою функцією. Тобто параметризація поверхні Боя — це занурення дійсної проєктивної площини в евклідовий простір.
Примітки
Джерела
- Шаблон:Citation This describes a piecewise linear model of Boy's surface.
- Шаблон:Citation Article on the cover illustration that accompanies the Rob Kirby article.
- Шаблон:Citation.
- Sanderson, B. Boy's will be Boy's, (undated, 2006 or earlier).
- Шаблон:MathWorld