Мала теорема Ферма

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мала теорема Ферма — одне з основних тверджень елементарної теорії чисел. Вперше була сформульована в листі французького математика П'єра де Ферма до свого друга Шаблон:Нп 18 жовтня 1640 року. В листі проте не було наведено доведення. Перше відоме доведення подане Лейбніцом у неопублікованих рукописах.

Формулювання

Мала теорема Ферма допускає кілька еквівалентних формулювань.

Нехай  p — просте,  a — ціле, що не ділиться на  p. Тоді:

 ap11(modp).

Еквівалентним є наступне твердження: Нехай  p — просте,  a — довільне ціле число. Тоді:

 apa0(modp).

Узагальнення 1

Ейлером було доведено, що для довільного  a взаємно простого з  m>1 виконується наступне:

aφ(m)1(modm)

де φ(m) — функція Ейлера.

Узагальнення 2

Рівність xq=x справедлива для всіх елементів  x скінченного поля kq, утвореного  q елементами.

Доведення

Позначимо, як звично

(pk)=p(p1)(p2)(pk+1)k! — біноміальний коефіцієнт.

Тоді для простого  p і  0<k<p маємо, що (pk) ділиться на  p. Справді можна записати (pk)=pmk!, де m=(p1)(p2)(pk+1). Оскільки  p і  k! є взаємно-простими, то, очевидно, що  k! ділить  m і, як наслідок (pk) ділиться на  p. Твердження Малої теореми Ферма доводитимемо методом математичної індукції. Теорема очевидно справедлива для  a=1. Припустимо, що вона справджується для певного цілого  a. Згідно з формулою бінома Ньютона, використовуючи раніше доведене і припущення індукції одержуємо:

(a+1)pap+a0+k=1p1(pk)akap+1a+1(modp).

тобто (a+1)p(a+1)0(modp), що доводить твердження для додатних цілих. Для від'ємних доведення аналогічне.

Доведення 2 (використовуючи лишки)

Припустимо, що  a додатне число, що не ділиться на  p. Якщо записати

a,2a,3a,,(p1)a

і обрахувати одержану послідовність за модулем  p, то ми отримаємо деяку перестановку чисел:

1,2,3,,p1..

Справді, жодне з чисел a,2a,3a,,(p1)a не ділиться на  p, оскільки і  a і будь-яке з чисел 1,2,3,,p1. є взаємно прості з  p. Далі всі числа a,2a,,(p1)a мають бути відмінними одне від одного за модулем  p. Справді, якщо

kama(modp),

де  k і  m належать множині чисел 1,2,,(p1) то, зважаючи на взаємну простоту  a і  p отримуємо:

km(modp)., що неможливо.

Відповідно, якщо ми перемножимо обидві послідовності, то результати повинні бути еквівалентні за модулем  p:

a×2a×3a××(p1)a1×2×3×(p1)(modp).

Після перестановки множників і перепозначення отримуємо:

 ap1(p1)!(p1)!(modp).

Остаточно, зважаючи, що  p і  (p1)! взаємно-прості одержуємо твердження теореми:

ap11(modp).

Доведення 3 (комбінаторне)

Припустимо, що ми маємо намистинки  a різних кольорів і нам потрібно зробити з них намисто довжиною  p намистинок. Для початку зробимо стрічку з  p намистинок. Існує  ap різних стрічок. Відкинемо всі однотонні стрічки їх всього  a. Залишається  apa різних стрічок. З'єднаємо початок кожної стрічки з її кінцем. Тепер деякі намиста стали однаковими, якщо їх повернути. Оскільки існує  p різних циклічних перестановок то існує  apap різних намист. Виходячи з інтерпретації числа  apap воно ціле.

Див. також

Джерела