Дужка Лі векторних полів

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

В диференціальній геометрії дужками Лі векторних полів або комутатором векторних полів називається оператор, що для двох векторних полів X і Y на гладкому многовиді M, визначає третє векторне поле, що позначається як [X, Y].

Векторне поле [X,Y] можна визначити як похідну поля Y в напрямку потоку визначеного полем X. Узагальненням дужки Лі є похідна Лі, яка є диференціюванням тензорного поля в напрямку потоку векторного поля X.

Дужки Лі є білінійним оператором і простір векторних полів на многовиді разом з цією операцією є нескінченновимірною алгеброю Лі.

Дужки Лі відіграють значну роль в диференціальній геометрії і диференціальній топології.

Визначення

Дужки Лі векторних полів можна визначити кількома еквівалентними способами:

Векторні поля як диференціювання

Векторне поле X на гладкому многовиді M можна визначити як оператор диференціювання на множині гладких функцій визначених на M (деталі у статтях дотичний простір і дотичний вектор). Окрім цього кожен оператор диференціювання задається через однозначно визначене векторне поле. Для гладких векторного поля X і функції f значення X(f) теж є гладкою функцією і тому для векторного поля Y має зміст вираз Y(X(f)). Дужка Лі, [X,Y], для векторних полів X і Y визначається як

[X,Y](f)=X(Y(f))Y(X(f)),fC(M).

Визначений так оператор [X,Y] є диференціюванням. Адитивність є очевидною, а правило добутку отримується з рівностей:

[][X,Y](fg)=X(Y(fg))Y(X(fg))=X(fY(g))+X(gY(f))Y(fX(g))Y(gX(f))=fX(Y(g))+X(f)Y(g)+X(g)Y(f)+gX(Y(f))fY(X(g))Y(f)X(g)Y(g)X(f)gY(X(f))=f[X,Y](g)+g[X,Y](f).

Відповідно [X,Y] є гладким векторним полем.

Потоки і границі

Нехай ΦtX потік для векторного поля X, а d позначатиме диференціал відображення. Тоді дужка Лі векторних полів X і Y в точці pM може бути визначена як

[X,Y]p:=limt0Yp(dΦtX)YΦtX(p)t=ddt|t=0(dΦtX)YΦtX(p)

або еквівалентно:

[X,Y]p:=12d2dt2|t=0(ΦtYΦtXΦtYΦtX)(p)=ddt|t=0(ΦtYΦtXΦtYΦtX)(p)


Для доведення еквівалентності двох означень, спершу слід зауважити, що якщо f(t,p) є функцією на Iε×M, де Iε є відкритий інтервал (ε,ε) і f(0,p)=0 для всіх pM, то функція g(t,p)=01f(ts,p)ds задовольняє властивості f(t,p)=tg(t,p) і g(0,p)=f(0,p), де використані позначення f=df/dt, для pM.
Звідси випливає, що якщо ΦtX є потоком векторного поля X то для будь-якої функції f на М існує функція gt(p)=g(t,p) така, що fΦtX=f+tgt і g0=Xf. Ця функція визначається для кожного фіксованого pM для |t|<ε для деякого ε. Дійсно, якщо ввести функцію F(t,p)=f(ΦtX(p))f(p) то f(0,p)=0 для всіх pM і з попереднього існує функція gt(p)=g(t,p) для якої fΦtX=f+tgt і
Xf(p)=limt0f(ΦtX(p))f(p)t=limt0F(t,p)t=limt0gt(p)=g0(p).
Позначимо тепер p(t)=ΦtX(p). Тоді
((dΦtX)Y)pf=Y(fΦtX)p(t)=Yp(t)f+tYp(t)gt
і звідси
limt0Yp(dΦtX)Yp(t)tf=limt0YpfYp(t)ftlimt0(Yp(t)gt)=Xp(Yf)Ypg0=[X,Y]pf.
що і доводить наше твердження.

Визначення в локальних координатах

Вибравши локальну координатну систему на многовиді M з координатними функціями {xi} і позначивши i=xi асоційований локальний базис дотичного розшарування, локально векторні поля можна записати як

X=i=1nXii
Y=i=1nYii

де Xi:M and Yi:M — деякі гладкі функції. Тоді дужки Лі в цих координатах визначаються як

[X,Y]:=i=1n(X(Yi)Y(Xi))i=i=1nj=1n(XjjYiYjjXi)i

Сама форма запису показує, що [X,Y] є векторним полем.

Якщо M є евклідовим простором Rn або його відкритою підмножиною то векторні поля X і Y можна записати як гладкі відображення X:Mn і Y:Mn, а дужка Лі [X,Y]:Mn може бути визначена як

[X,Y]:=JYXJXY

де JY і JXматриці Якобі відображень Y і X відповідно.

Властивості

Разом з операцією дужок Лі векторний простій V=Γ(TM) всіх гладких векторних полів на M (тобто гладких перерізів дотичного розшарування TM многовида M) є алгеброю Лі, тобто [·,·] є відображенням V×VV з такими властивостями:

  • [,] is R-білінійним відображенням, тобто [X+Y,Z]=[X,Z]+[Y,Z],[X,Y+Z]=[X,Y]+[X,Z] для всіх векторних полів X,Y, Z;
  • [X,Y]=[Y,X] і, еквівалентно, [X,X]=0 для всіх векторних полів X;
  • [X,[Y,Z]]+[Z,[X,Y]]+[Y,[Z,X]]=0. Ця властивість називається тотожністю Якобі;
  • Для гладкої функції f визначеної на M дужка Лі векторних полів X і fY задовольняє рівність
[X,fY]=X(f)Y+f[X,Y]
  • [X,Y]=0 тоді й лише тоді коли X і Y локально комутують, тобто для всіх xM і достатньо малих дійсних чисел s, t виконується рівність (ΦtYΦsX)(x)=(ΦsXΦtY)(x).
  • Нехай тепер M, N — гладкі многовиди, F — гладке відображення між ними, dF — диференціал цього відображення, а X і Y — векторні поля на M. Тоді виконується рівність:
dF([X,Y])=[dF(X),dF(Y)]
Для точки pM диференціал dF є відображенням з дотичного простору Tp(M) в дотичний простір TF(p)(N), таким що для функції gC(N) за визначенням dF(X)(g)(F(p))=X(gF)(p) і тому dF(X)(g)F=X(gF) Тож для довільних гладких векторних полів X,Y і всіх функцій gC(N)
dF[X,Y]F(p)(g)=[X,Y]p(gF)=Xp(Y(gF))Yp(X(gF))=Xp(dF(Y)(g)F)Yp(dF(X)(g)F)=dF(X)F(p)(dF(Y)(g))dF(Y)F(p)(dF(X)(g))=[dF(X),dF(Y)]F(p)(g)
Звідси і отримується необхідна рівність.

Див. також

Джерела