Графік функції

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Unibox

Графік кубічного полінома

Графік функції — діаграма в математиці, яка дає уявлення про геометричний образ функції.

Графіком функції  f:XY називається підмножина декартового добутку  X на  Y (GX×Y), що містить всі пари (x,y), для яких f(x)=y.

Якщо простіше, то це є малюнок, на якому можна побачити як змінюється значення Y залежно від значення Х. Як правило, значення X позначають на горизонтальній прямій, яку називають віссю абсцис (x), а значення Y на перпендикулярній до неї прямій, яку називають віссю ординат (y). Ці осі разом утворюють систему координат. Кожна вісь має напрямок, у якому значення відповідної координати зростає. У точці найбільшого значення малюють стрілку, яка вказує цей напрям. На кожній осі роблять позначки окремих (ключових) значень і підписують їх цими значеннями. Це допомагає приблизно визначити інші проміжні значення. Точка з координатами (0,0) називається початком координат.

  1. Пряма пропорційність y=kx
  2. Лінійна функція y=kx+b
  3. Обернена пропорційність y=kx
  4. Квадратична функція y=x2, y=ax2+bx+c

Побудова графіка функції

Побудова графіка функції, що базується на аналітичному дослідженні функції.

Алгоритм дослідження функції:

  1. з'ясування області визначення функції;
  2. вирішується питання про парності або непарності функції;
  3. досліджується періодичність функції;
  4. знаходять точки перетину кривої з осями координат;
  5. знаходять точки розриву функції і визначають їх характер (такими точками є краї інтервалів визначення функції);
  6. проводять дослідження на екстремум, знаходять екстремальні значення функції;
  7. шукаються точки перегину та інтервали опуклості та угнутості кривій;
  8. відшукання асимптоти кривої;
  9. отримані результати наносять на креслення і отримують графік досліджуваної функції.

Графік функції будують за характерними точками й лініями, отриманими у результаті дослідження. Якщо їх недостатньо, знаходять допоміжні точки для деяких конкретних значень аргументу.

Приклад побудови графіка функції

Провести дослідження функції  y=x33x2 та побудувати її графік.

1) Функція визначена всюди, крім точок x=3 та x=3.

2) Функція непарна, тому що виконується умова f(x)=f(x), а саме, y(x)=(x)33(x)2=x33x2 , і, отже, її графік симетричний відносно початку координат. Тому обмежимося дослідженням тільки для 0x+.

3) Функція не періодична.

4) Так як y = 0 лише при x = 0, то перетин з осями координат відбувається тільки на початку координат.

5) Функція має розрив другого роду в точці x=3 , причому limx30=x33x2=+ , limx3+0=x33x2=. Пряма x=3 — вертикальна асимптота.

6) Знаходимо y=9x2x4(3x2)2 і прирівнюємо її до нуля:3x2(3x)(3+x)(3x2)2 , звідки x1=3, x2=0, x3=3. На екстремум треба досліджувати тільки точку x3=3 (точку x2=0 не досліджуємо, тому що вона є граничною точкою проміжку [0;+).

В околі точки x3=3 має: y>0 при x<3 та y<0 при x<3 , отже, в точці x3 функція має максимум, ymax(3)=92.

Для перевірки правильності знаходження мінімального та максимального значення.

7) Знаходимо y=6x(9+x2)(3x2)3. Бачимо, що y=0 лише при x=0, при цьому y<0 при x<0 та y>0 при x>0, отже, в точці (0,0) крива має перегин. Іноді напрямок угнутості може змінитися при переході через розрив кривої, тому слід з'ясувати знак y і близько точок розриву функції. У даному випадку y>0 на проміжку (0;3) i y<0 на (3;+), отже, на (0;3) крива ввігнута і опукла на (3;+).

8) Знаходимо асимптоти.

Наявність вертикальної асимптоти x=3 встановлено вище. Шукаємо горизонтальні: limx=x33x2=, отже, горизонтальних асимптот немає.

Знайдемо похилі асимптоти:

k=limx=x3x(3x2)=1, b=limx(x33x2+x)=limx3x3x2=0, виходячи з цього, y=x — нахилена двобічна асимптота.

9) Тепер, використовуючи отримані дані, будуємо креслення.

Див. також

Шаблон:Портал

Посилання