Граничний цикл

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Грани́чний цикл — це крива, до якої наближається фазова траєкторія двовимірної динамічної системи при автоколиваннях. Зазвичай є роз'язком системи кінетичних рівнянь, які описують дисипативну систему, тобто є однією з можливих фазових траєкторій. Граничні цикли виникають при біфуркаціях Гопфа.

Визначення

Перший приклад (нестікого) граничного циклу (Пуанкаре, 1882).[1]
Стійкий граничний цикл в системі Ван дер Поля (μ=1).
Напівстійкий граничний цикл.

Розглянемо двовимірну автономну систему звичайних диференціальних рівнянь:

x˙=f(x),

де f:22 гладка функція. Розв'язок цієї системи x(t) заданий гладкою функцією x:2 яка задовольняє систему диференціальних рівнянь. Траєкторія називається замкнутою, або періодичною, якщо розв'язок, з початковими умовами x(0)=x02, є (не сталою) періодичною функцією, тобто існує час τ>0 після якого система повертається до початкової точки (t.x(t+τ)=x(t)).

Граничний цикл — замкнута траєкторія у фазовому просторі двовимірної динамічної системи, до якої збігається хоча б одна фазова траєкторія при t або при t. Граничний цикл називається:[2]

  • Стійким якщо траєкторії збігаються до замкнутої кривої по спіралі з обох боків при t.
  • Нестійким якщо траєкторії збігаються до замкнутої кривої по спіралі з обох боків при t.
  • Напівстійким якщо траєкторії збігаються до замкнутої кривої по спіралі при t з одного боку та при t з іншого, або навпаки.

Приклади

Перший відомий приклад граничного циклу належить Пуанкаре, та був продемонстрований в 1882 році за допомогою наступної автономної системи [1] :

x˙=x(x2+y21)y(x2+y2+1),
y˙=y(x2+y21)+x(x2+y2+1).

Ця система має нестійкий граничний цикл на одиничному колі у фазовому просторі, тобто на множині яка задовольняє алгебричне рівняння x2+y2=1. На відміну від цього, в інших (навіть алгебричних) системах граничні цикли подекуди не можуть бути записаними за допомогою алгебричних рівнянь. Прикладом системи з токою властивістью є осцилятор Ван дер Поля:

x˙=y,
y˙=μ(1x2)yx,

зі стійким граничним циклом (при параметрі нелінійного згасання μ>0) який не має алгебричного виразу.[3]

Заради прикладу напівстійкого граничного циклу можна розглянути наступну систему:

x˙=y+x(1+x2+y2)2,
y˙=x+y(1+x2+y2)2.

Напівстійкий граничний цикл цієї системи також лежить на одиничному колі.

Проблема існування

В загальному випадку, доведення існування граничного циклу є нетривіальною проблемою. Існують деякі критерії існування (на пр. Теорема Пуанкаре — Бендиксона) та неіснування граничних циклів (на пр. Шаблон:Нп), однак всі вони дають лише достатні умови.

Нерозв'язані проблеми

Друга частина Шаблон:Нп.

Див. також

Література

Лекції

Підручники

Посилання

Шаблон:Reflist

Шаблон:Math-stub