Бозон

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Універсальна картка

Симетрична хвильова функція двох бозонів у нескінченній квадратній потенційній ямі

Бозо́н (від прізвища фізика Шатьєндраната Бозе[1]) — частинка або квазічастинка з цілим значенням спіну (0, 1, 2, ... у одиницях Планка). Одна з двох великих груп, на які поділяються всі відомі частинки, як прості так і композитні (другу групу складають частинки з напівцілим спіном — ферміони). Хвильова функція бозонів симетрична щодо перестановки частинок, тому вони підпорядковуються статистиці Бозе — Ейнштейна: у одному квантовому стані може перебувати необмежена кількість однакових частинок.

До бозонів належать: фотони, W і Z бозони, мезони і антимезони, нейтральні атоми водню або гелію-4, фонони тощо.

На відміну від ферміонів, елементарні бозони не мають античастинок[2]. Відповідно, кількість бозонів не зберігається, тоді як баріонне і лептонне число — не змінюються при реакціях елементарних частинок.

Деякі класи бозонів

Елементарні бозони

Шаблон:Main Всі носії фундаментальних взаємодій є бозонами, і всі відомі елементарні бозони — носії фундаментальних взаємодій. До цього класу належать: фотони, глюони (9 типів), W± і Z0 бозони, бозон Хіггса і гіпотетичний носій гравітаційної взаємодії гравітон.

З бозонів стандартної моделі, один (бозон Хіггса) є скалярним — має спін 0, решта — векторні (мають спін 1). Гравітон теоретично є тензорним — має спін 2.

Адрони

Кварки мають спін ½, тому частинки, що складаються з парної кількості кварків є бозонами. Такі частинки називають мезонами. Більшість відомих мезонів складаються з кварка і антикварка, проте відомі і екзотичні мезони, що складаються з чотирьох кварків (тетракварки). Гіпотетично передбачені мезони, що не містять кварків взагалі, а є лише зв'язанним станом кількох глюонів, проте існування таких станів ще не підтверджено.

Ядра атомів

Оскільки протони і нейтрони мають напівцілий спін, парна їх кількість має цілий спін. Тому ядра парно-парних і непарно-непарних нуклідів є бозонами. Найлегшими ядрами-бозонами є дейтерій і гелій-4, найважчими — теннессин-294 і оганесон-294.

Парно-парні ядра є найстабільнішими ізотопами, тоді як непарно-непарні — навпаки, найбільш нестабільними. Ядра з напівцілим спіном займають проміжну позицію[3].

Якщо ядро перебуває в збудженому стані, нуклони можуть мати додатковий момент, пов'язаний з орбітальним рухом, проте якщо ядро має цілий спін, то і у збудженому стані спін такого ядра залишиться цілим.

Атоми

Спін атома складається зі спіна ядра і сумарного спіна і орбітального моменту всіх його електронів. Найпростіший з атомів — атом водню, що складається з одного протона і одного електрона, є бозоном.

Квазічастинки

У багатьох випадках коливанням різних полів у твердому тілі можна поставити у відповідність частинки (за принципом корпускулярно-хвильового дуалізму). Такі поля не існують окремо від тіла, у якому вони розповсюджуються, тому відповідні частинки називають квазічастинками. Багато квазічастинок, такі як фонон і магнон є бозонами. Також важливими квазічастинками-бозонами є зв'язаний стан електронів куперівська пара — два електрона, що об'єднуються завдяки взаємодії з фононами (ці частинки відіграють важливу роль у механізмі надпровідності) або екситон — зв'язаний стан електрона і дірки.

Гіпотетичні частинки

Багато розширень стандартної моделі передбачають існування нових бозонів.

  • Темна матерія може складатися з невідомих нам легких бозонів — кандидатом на цю роль є аксіон[4].
  • Суперсиметричні теорії передбачають існування слептонів — суперсимметричних партнерів лептонів. Такі частинки носять відповідні назви селектрон, смююн і т.д. Якщо слептони існують, то вони є надзвичайно важкими.
  • Теорія великого об'єднання передбачає існування єдиної взаємодії, в яку зливаються слабка, сильна і електромагнітна взаємодія за надвисоких енергій. Носіями такої взаємодії є X та Y бозони.
  • Шаблон:Не перекладено — гіпотетичні мезони, що складаються з шести кварків. Наразі існує кілька кандидатів на таку частинку, проте вони все ще не є підтвердженими. Деякі варіанти гексакварків є дуже стабільними, тому теж розглядаються як кандидати у темну матерію[5].

Системи бозе-частинок

Бозе-газ

Розподіл бозонів по енергетичних рівнях може бути отриманий з розподілу розподілу Ґіббса. Оскільки на бозони не діє принцип Паулі, їх розподіл по енергетичних рівнях для ідеального газу можна отримати, якщо додати умови про дискретність можливих енергетичних станів і неможливість розрізнення частинок.

n¯k=1eεkμkT1,

де nk — кількість частинок, що мають енергію εk, μ — хімічний потенціал, k — стала Больцмана а Т — температура.

Цей вираз називається статистикою Бозе-Ейнштейна. Варто зауважити, що для бозе-газу μ завжди менше або дорівнює нуля (інакше формула давала б від'ємні значення кількості частинок для деяких енергій).

Можна порівняти цей розподіл з розподілом для газу ферміонів

n¯k=1eεkμkT+1,

і розподілом Максвелла-Больцмана для класичних частинок:

n¯k=eμεkkT,

Як можна побачити, розподіли стають однаковими, якщо експонента у знаменнику значно більша за одиницю.

Використовуючи формули розрахунку хімічного потенціалу, можна записати критерій допустимості використання класичних формул для опису квантових газівШаблон:Sfn:

eμkT=VN(2πmkTh2)3/21,

Тобто, газ може перестати описуватись класичними формулами через низьку температуру, високий тиск, або легкість частинок. Такий газ називається виродженим.

Характерною особливістю бозе-газів є бозе-конденсація — перехід макроскопічної кількості атомів у стан з нульовою енергією.

Приклади реальних бозе-газів, де квантові ефекти мають значний вплив:

  • Газ, що складається з бозе-атомів за наднизьких температур
  • Фотонний газ (такий газ завжди є виродженим)
  • Фононний газ у бозе-ейнштейнівському конденсаті

Неідеальний бозе-газ, атоми якого взаємодіють, описується за допомогою Шаблон:Не перекладено.

Бозе-рідина

У деяких випадках, бозе-конденсація може відбуватися у рідині а не у газі. Найважливішою особливістю бозе-рідин є надплинність. Прикладами таких систем є[6]:

Вторинне квантування

Для операторів народження та знищення бозонів виконуються комутаційні співвідношення:

ai^aj^aj^ai^=δij
ai^aj^aj^ai^=0
ai^aj^aj^ai^=0

Історія

Назву "бозон" запропонував Поль Дірак на честь індійського фізика Шатьєндраната Бозе, який першим описав розподіл енергії бозонного газу. Бозе вивів свій розподіл для фотонного газу у 1923 році, намагаючись вивести закон випромінювання Планка для абсолютно чорного тіла з принципів квантової теорії[7].

Примітки

Шаблон:Reflist

Див. також

Література

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
  • Шаблон:Книга
  • Шаблон:Книга

Шаблон:Частинки