Теорема про замкнуті підгрупи

Матеріал з testwiki
Версія від 06:28, 2 квітня 2022, створена imported>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теорема про замкнуті підгрупи — твердження у теорії груп Лі про те, що кожна замкнута підгрупа групи Лі є вкладеною підгрупою Лі (тобто вона успадковує свою топологічну і диференційовну структуру із основної групи). У твердженні теореми вимагається лише щоб підгрупа була також замкнутою множиною і на основі лише цього факту доводиться, що дана група також є вкладеним підмноговидом і відповідно вкладеною підгрупою Лі.

Оскільки підгрупа Лі є вкладеною тоді і тільки тоді коли вона є замкнутою то звідси одержується, що (абстрактна) підгрупа є вкладеною підгрупою Лі тоді і тільки тоді коли вона є замкненою підмножиною.

Значення теореми полягає в тому, що вона дає змогу знайти багато прикладів груп Лі і для доведення їх приналежності до цих груп достатньо довести їх замкнутість у деяких підгрупах Лі, що часто є відносно просто. Наприклад спеціальні лінійні групи чи ортогональні групи є замкнутими підгрупами загальних лінійних груп.

Доведення

Нехай Gгрупа Лі, 𝔤 — її алгебра Лі, H — замкнута підгрупа у G. Для доведення потрібна лема щодо властивостей експоненціального відображення.

Лема: Нехай X,Y𝔤. Тоді:

limnnlog(exp(n1X)exp(n1Y))=X+Y.
Експоненційне і логарифмічне відображення є локальними дифеоморфізмами в 0𝔤 і eG відповідно. Їх диференціали у цих точках є одиничними відображеннями (при стандартній ідентифікації простору 𝔤 і його дотичного простору в нулі).
Відображення ψ:𝔤×𝔤G,(X,Y)expXexpY має диференціал у точці (0,0) рівний T(0,0)ψ(X,Y)=X+Y. Відображення logψ є визначеним у деякому околі точки (0,0) і його диференціал у цій точці задається як (X,Y)X+Y. Відповідно для (X,Y) достатньо близьких до (0,0):
log(exp(X)exp(Y))=X+Y+ρ(X,Y),
де ρ(X,Y)=o(|X|+|Y|) при (X,Y)(0,0) (вибір норми у цьому випадку може бути довільним). Звідси:
limnnlog(exp(n1X)exp(n1Y))=limnn(n1X+n1Y+o(n1))=X+Y.

Розглянемо тепер множину T елементами якої є вектори X𝔤 для яких існують послідовності Xn𝔤,an, такі що expXnH,limXn=0,limanXn=X. Очевидно, що 0T і з XT випливає XT.

Тоді expXH,XT. Справді, якщо X0, то в позначеннях вище |an|. Нехай mn — такі числа, що an[mn,mn+1]. Тоді |mn| і an/mn1. Звідси mnXnX і expX=limn(exp(Xn))mnH¯=H.

Також T є лінійним підпростором 𝔤. Дійсно нехай X,YT. Позначимо Xn=X/n,Yn=Y/n і, для достатньо великих n, Zn=log(expXnexpYn). Тоді expZn=expXnexpYnH, а також Zn0 і (використовуючи доведену лему) nZnX+Y, звідки X+YT.

Нехай 𝔤=ST і ϕ:(X,Y)expXexpY — гладке відображення із S×TG із диференціалом у точці (0,0) рівним T(0,0)ϕ(ξ,θ)=ξ+θ. Даний диференціал є бієкцією, а отже ϕ є локальним дифеоморфізмом у точці (0,0). Тому існують відкриті околи початку координат ΩTT,ΩSS при яких ϕ є дифеоморфізмом ΩS×ΩT на відкриту підмножину eUG. Якщо для достатньо малих ΩT,ΩS при цьому ϕ(0×ΩT)=UH то це задасть диференційовну структуру в околі одиниці підгрупи H, а тому і на всій групі і H буде вкладеною підгрупою Лі.

Припустимо, що вказане твердження не є вірним. Нехай ΩTk,ΩSk спадні послідовності околів для яких ΩSk×ΩTk0. Згідно припущення для всіх k існує елемент hkϕ(ΩSk×ΩTk)H, такий що hk∉ϕ(0×ΩTk).

Існують єдині 0XkΩSk,YkΩTk, що hk=ϕ(Xk,Yk)=expXkexpYk. Тому Xk є послідовністю у S{0}, що збігається до нуля і expXk=hkexp(Yk)H. Ввівши довільну норму на S і розглянувши послідовність Xk/|Xk| (елементи якої належать компактній одиничній сфері) можна обрати підпослідовність збіжну до деякого елемента X простору S одиничної норми. Без втрати загальності можна вважати Xk/|Xk| такою послідовністю. Але XkS𝔤 і |Xk| задовольняють всі умови означення множини T, тому XT. Це неможливо оскільки ST=0. Тому для деякого k ϕ(ΩSk×ΩTk)H=ϕ(0×ΩTk), що завершує доведення.

Див. також

Посилання

Шаблон:Ізольована стаття