Експонента (теорія груп Лі)

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У теорії груп Лі експонентою називається відображення з алгебри Лі 𝔤 групи G, що приймає значення в самій групі. Експонента є одним з найголовніших інструментів вивчення груп і алгебр Лі і зв'язків між ними.

Звичайна експонента дійсних чисел чи експонента матриці є прикладами загальної експоненти для відповідних груп і алгебр Лі.

Визначення

Нехай G — група Лі, а 𝔤 — відповідна алгебра Лі. Алгебру Лі можна інтерпретувати, як дотичний простір в одиниці групи, тобто TeG або як простір лівоінваріантних векторних полів на групі G. Таке лівоінваріантне векторне поле значення якого на одиничному елементі рівне X позначається vX.

Оскільки група Лі є гладким многовидом для векторного поля vX в околі одиничного елемента існує інтегральна крива γX(t) така що γX(0)=e. Неважко довести, що для груп Лі дана інтегральна крива визначена для всіх дійсних чисел і γX(s+t)=γX(s)γX(t).

Тому можна визначити відображення exp:𝔤G визначене як:

exp(X)=γX(1).
Це відображення і називається експоненційним відображенням або експонентою.

Приклади

  • Позначивши + — множину додатних дійсних чисел з операцією множення отримаємо групу Лі алгебра Лі якої ізоморфна множині дійсних чисел. Експонента в цьому випадку рівна звичайній експоненті дійсних чисел.
  • Нехай GL(n,) — множина невироджених дійсних матриць розмірності n. Разом з операцією множення матриць ця множина є групою Лі алгебра Лі якої рівна M(n,) — множина квадратних матриць розмірності n. Експонентою в цьому випадку буде експонента матриць.
  • Нехай Vскінченновимірний дійсний лінійний простір, який з операцією додавання векторів є групою Лі. Тоді Lie(V)=V через ідентифікацію простору V з його дотичним простором у точці 0. При такій ідентифікації експонента
exp:Lie(V)=VV
є тотожним відображенням.

Властивості

  • Якщо t,s, то exptX=γtX(1)=γX(t) звідки з властивостей цих кривих exp(t+s)X=(exptX)(expsX).
  • Як наслідок з попереднього exp(X)=(expX)1.
  • Експоненційне відображення exp:𝔤G є гладким відображенням. Його диференціал у нулі, exp*:𝔤𝔤, є тотожним лінійним відображенням. Відповідно експонента є дифеоморфізмом між деяким околом 0 в 𝔤 і деяким околом одиничного елемента в групі G.
  • Загалом проте експонента не є локальним дифеоморфізмом в кожній своїй точці, прикладом може бути відображення з so(3) в SO(3).
  • exptX є однопараметричною підгрупою в G, тобто гладким гомоморфізмом х групи з операцією додавання в групу G. Більш того всі однопараметричні підгрупи в G мають вигляд exptX для деякого X𝔤.
  • Нехай ϕ:GH — гомоморфізм груп Лі і ϕ* його диференціал в одиниці. Тоді наступна діаграма є комутуючою:
  • Застосовуючи попередню властивість до приєднаних представлень групи G отримуємо властивості:
    • g(expX)g1=exp(AdgX)
    • AdexpX=exp(adX).
  • Нехай елементи X,Y𝔤 комутують, тобто [X,Y]=0, тоді елементи expX,expY комутують, як елементи групи G щодо операції множення в групі й крім того exp(X+Y)=expXexpY.
  • Позначивши Geзв'язану компоненту групи G, що містить одиничний елемент (Ge є підгрупою в G) то множина expX,X𝔤 є породжуючою для Ge, тобто довільний елемент gGe можна записати як expX1expX2expXn, де X1,,Xn𝔤. Зокрема група Лі є зв'язаною тоді й лише тоді коли всі її елементи можна записати в такому виді.
  • Якщо група G є компактною або нільпотентною то експоненційне відображення є сюрєкцією на Ge, тобто довільний елемент gGe рівний expX для деякого X𝔤. Це ж твердження справедливе і у випадку групи GL(n,).
  • Образ експоненційного відображення у зв'язаній але не компактній чи нільпотентній групі SL(2,) не рівний усій групі. Образом може бути -діагоналізовна матриця з власними значеннями рівними додатнім дійсним числам чи недійсним числам з модулем 1, недіагоналізовні матриці обидва власні значення яких рівні 1 і матриця I. Зокрема матриці з дійсними від'ємними власними значеннями за винятком I не належать образу.[1]

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

Посилання

Джерела

  1. Шаблон:Harvnb Exercise 3.22