Бензоїлпероксид

Матеріал з testwiki
Версія від 20:52, 2 березня 2024, створена imported>Всевидяче Око (Джерела)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Речовина Бензої́лперокси́д, пере́кис бензої́лу (Шаблон:Lang-en) — сполука ряду органічних пероксидів. За звичайних умов є безбарвними ромбічними або пірамідальними кристалами.

Контакт із речовиною може спричинювати опіки шкіри та слизових оболонок.

Фізичні властивості

Бензоїлпероксид є важкорозчинним у воді, натомість він помірно розчиняється в органічних розчинниках:

Розчинник Розчинність,
г у 100 г
етанол 1,2
ацетон 18,5
хлороформ 26,8
хлоробензен 16,7
етилацетат 14,4
бензен 18,6
діетиловий етер 8,6
діоксан 25,2

У твердому вигляді та у розчинах бензоїлпероксид є вибухонебезпечним. Теплота згоряння — 6465,4 кал/г.

Отримання

Для технічних цілей бензоїлпероксид синтезують реакцією бензоїлхлориду із пероксидом водню в лужному середовищі:

2C6H5COCl+H2O2+2NaOH(C6H5COO)2+2NaCl+H2O

Побічним продуктом реакції є бензойна кислота.

При необхідності отримання чистого пероксиду його осаджують метанолом з розчину хлороформу за кімнатної температури.

Хімічні властивості

Основною реакцією, що визначає практичне застосування бензоїлпероксиду, є утворення бензоїл-радикалів, які із часом розпадаються до феніл-радикалів:

Так, у розчині бензену половина бензоїлпероксиду розкладається за 15 годин при 70 °C, за 2,2 год при 85 °C і за 0,4 год при 100 °C.

При гідролізі сполуки утворюються бензойна і пербензойна кислоти:

(C6H5COO)2+H2OC6H5COOH+C6H5COOOH

Як типовий пероксид, бензоїлпероксид є доволі сильним окисником. Він окиснює фосфіни R3P до R3PO, сульфіди — до сульфоксидів, з олефінами за його участі протікає реакція епоксидування.

Бензенове ядро у сполуці нітрується у мета-положення, утворюючи м-нітробензоїлпероксид.

Застосування

Найширше бензоїлпероксид використовується як джерело радикалів для ініціювання реакцій радикальної полімеризації (наприклад, у виробництві полістиролу, поліхлорвінілу), джерело фенільних радикалів в органічному синтезі. Також він є отверджувачем поліефірних смол, вулканізатором, відбілювачем жирів та олій.

У медицині використовується як засіб для боротьби з акне та для відлущення шкіри.

Примітки

Шаблон:Commonscat Шаблон:Reflist

Джерела

Посилання

Шаблон:Мало джерел Шаблон:Доробити