Експоненційне відображення

Матеріал з testwiki
Версія від 17:11, 2 вересня 2024, створена imported>Lxlalexlxl (Властивості)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Експоненційне відображення — узагальнення поняття експоненційної функції та експоненти матриці в диференціальній геометрії і зокрема рімановій геометрії.

Для многовида M на якому задано деяку афінну зв'язність експоненціальне відображення діє з дотичного розшарування TM у многовид M .

Експоненційне відображення зазвичай позначається exp:TMM, а його звуження на дотичний простір TpM в точці pM позначається expp:TpMM і називається експоненційним відображенням в точці p.

Визначення

Нехай M — деякий гладкий многовид на якому задана афінна зв'язність YX і pM. Для кожного вектора XTpM існує єдина геодезична γX(t), що виходить з точки p (тобто γX(0)=p), така що γX(0)=X. Дана геодезична лінія визначена в деякому околі нуля в і також з властивостей геодезичних ліній γsX(t)=γX(st) там де значення в правій частині є визначеним. Зокрема γX(1) є визначеним в деякому околі нуля простору TpM.

Експоненційне відображення вектора XTpM визначається як expp(X)=γX(1). Воно є визначене загалом лише в деякому околі нуля дотичного простору.

Зокрема для ріманових многовидів існує канонічна афінна зв'язність (зв'язність Леві-Чивіти), що узгоджується з рімановою структурою многовида. Відображення визначене як вище для цієї конкретної зв'язності називається експоненційним відображенням для ріманових многовидів.

Властивості

  • expp(0)=p.
Образ поверхні Землі при оберненому експоненційному відображенні до північного полюса.
  • Для кожної точки pM існує таке число ε>0, що експоненційне відображення expp визначене для всіх векторів XTpM, які задовольняють умову |X|ε
  • Більш того, expp є дифеоморфізмом в деякому околі нуля в дотичному просторі TpM в деякий окіл точки p многовида M. Таким чином, в деякому околі точки p многовида M визначене обернене експоненційне відображення (що також називається логарифмом і позначається logp ), що набуває значень в деякому околі нуля дотичного простору TpM.
  • Нехай тепер NTM , така що для (p,X)N (де pM,XTpM) відображення expp(X) є визначене. Тоді множина N є відкритою підмножиною в TM і відображення exp(p,X)=expp(X) визначене на N буде теж диференційовним.
  • Диференціал експоненціального відображення в будь-якій точці p є тотожним лінійним оператором. Тобто
    (dpexpp)(X)=X
для будь-якого XTpM. Тут ми ототожнюємо простір, дотичний до TpM, з самим простором TpM.
  • Для груп Лі G дотичний простір TeG у одиничному елементі e можна ідентифікувати із простором лівоінваріантних векторних полів, тобто полів X для яких Xgh=(dLg)Xh,g,hG, де Lg позначає відображення множення зліва на елемент g, тобто: Lg(h)=gh. Для ненульового елемента TeG відновідне лівоінваріантне векторне поле є ненульовим у всіх точках і більш того для базису постору TeG відповідні лівоінваріантні векторні поля задають базис у кожній точці групи Лі. Потоки лівоінваріантних векторних полів із точки e є гомоморфізмами із адитивної групи дійсних чисел у групу G і є визначеними для всіх дійсних чисел. Якщо X1,,Xn є лівоінваріантними лінійно незалежними векторними полями, то на групі Лі G можна задати афінну зв'язність як XXi=0 для всіх Xi і всіх XTM (тоді також XY=0 для всіх лівоінваріантних полів Y). Для цієї зв'язності геодезична лінія із точки e у напрямку Xe є рівною потоку лівоінваріантного векторного поля X із точки e. Таким чином експоненційне відображення збігається із експонентою визначеною в теорії груп Лі.
  • Важливим частковим випадком попереднього є група GL(n,) невироджених квадратних матриць порядку n. Одиничним елементом цієї групи є одинична матриця і дотичний простір в цьому елементі є рівним M(n,) — простору усіх квадратних матриць порядку n. Для AM(n,) відповідний потік для лівоінваріантного поля задається як exptA=k=0tkk!Ak. Зокрема у точці t=1 значення потоку є рівним класичній експоненті матриці, що пояснює викоричтання цієї назви для аналогічних відображень у ширших класах груп Лі і диференційовних многовидів.

Приклади

  • У випадку nекспоненційне відображення є канонічною ідентифікацією дотичного простору Tpn із nпри якій початок координат дотичного простору переходить у точку p. А саме exp(V)=p+V.
  • Для одиничної сфери S2 із «південним полюсом» у точці p=(0,0,1)якщо на TpS2ввести полярні координати то кожен дотичний вектор можна записати як V=rcosφx+rsinφy і розглядати експоненту як функцію r і φ. Тоді можна записати у явному виді
expp(r,φ)=(cosφcos(rπ/2),sinφcos(rπ/2),sin(rπ/2)).
Зокрема образами кіл із радіусами π2+πn,n+є «екватор» кулі, образами кіл із радіусами π+2πn,n+є «північний полюс», а образами кіл із радіусами 2πn,n+ є «південний полюс». У цьому випадку експоненційне відображення є визначеним для всієї дотичної площини.
  • Натомість для S2(0,0,1), тобто одиничної кулі без «північного полюса», експоненційне відображення із дотичної площини у «південному полюсі» є визначеним лише у крузі r<π.

Див. також

Література