Метод Вінера — Гопфа

Ме́тод Ві́нера — Го́пфа (Шаблон:Lang-en) — метод розв'язування інтегральних рівнянь спеціального типу, що широко використовується в прикладній математиці. Рівняннями Вінера — Гопфа називаються лінійні інтегральні рівняння з різницевим ядром типу

$\beta \phi (x)=\lambda \underset{0}{\overset{\mathrm{\infty }}{\int }}K(x-s)\phi (s)ds+f(x),$

де $\phi (x)$ — невідома функція; $f(x)$, $K(xs)$ — відомі функції, $\lambda ,\beta$ — параметри. При $\beta =0$ називається рівнянням Вінера-Гопфа 1-го роду, при $\beta =1$ називається рівнянням Вінера-Гопфа 2-го роду. Метод розроблений Норбертом Вінером і Ебергардом Гопфом у 1931 році.

Метод

Для розвя’язування вводяться т. зв. однобічні функції ${\phi }_{+}(x)$ та $f_{+}(x)$, що дорівнюють $\phi (x)$ и $f(x)$ при x>0 і рівні 0 при x<0, та функція ${\phi }_{-}(x)$, що дорівнює 0 при x>0. Введення однобічних функцій дозволяє звести інтеграл в цьому рівнянні до інтеграла типу згортки

$\beta {\phi }_{+}(x)=\lambda \underset{-\mathrm{\infty }}{\overset{+\mathrm{\infty }}{\int }}K(x-s){\phi }_{+}(s)ds+f_{+}(x)+{\phi }_{-}(x)$.

Таким чином, за допомогою односторонніх функцій область визначення рівняння продовжується на від’ємну піввісь. Застосовуючи перетворення Фур'є

${\phi }^{\pm }(u)=\frac{1}{\sqrt{2\pi }}\underset{-\mathrm{\infty }}{\overset{+\mathrm{\infty }}{\int }}{\phi }_{\pm }(x)e^{iux}dx$, отримуємо лінійне рівняння з двома невідомими функціями.

Для рівняння-образу

${\phi }^{+}(u)=\frac{f^{+}+{\phi }^{-}}{\beta -\lambda K^{*}(u)}$

розв’язується крайова задача Рімана, тобто визначаються функції ${\phi }^{-}$ і ${\phi }^{+}$. Розв’язком інтегрального рівняння буде оберненим перетворенням Фур'є функції

${\phi }^{+}$: $\phi (x)=\frac{1}{\sqrt{2\pi }}\underset{-\mathrm{\infty }}{\overset{+\mathrm{\infty }}{\int }}{\phi }^{+}(u)e^{-iux}du$.

Застосування

Цей метод був розроблений для задачі про дифракцію хвиль на півплощині, знайшов застосування в теорії хвилеводів, в задачах про дифракцію хвиль і перенесення випромінювання. Рівняння ж було отримане при вирішенні задачі радіаційної рівноваги всередині зірок. Також використовується в кібернетиці, при вирішенні задачі виділення, фільтрації корисного сигналу з його суміші з шумом.

Література

• Шаблон:Lng Физическая энциклопедия / гл. ред. А. М. Прохоров. — Шаблон:М. : Сов.энциклопедия, 1988.
• Шаблон:Lng Винер Н. Я — математик. — Шаблон:М. : Наука, 1964. — 353 с. : ил.
  • Гл. 6. Творческие успехи и радости. 1927—1931 (с. 120—143).
• Шаблон:Lng Самойленко В. И., Пузырёв В. А., Грубрин И. В. Техническая кибернетика : учеб. пособие. — Шаблон:М. : Изд-во МАИ, 1994. — 280 с. : ил. — ISBN 5-7035-0489-9.
  • Гл. 3. Синтез линейных систем. Оптимальные системы (с. 60—63).
    • П. 3.3. Оптимизация систем по критерию МСКО. Уравнения Винера — Хопфа.
•  Шаблон:Lng Манжиров А. В., Полянин А. Д. Справочник по интегральным уравнениям. Методы решения. — Шаблон:М. : Факториал Пресс, 2000. — 384 с. — ISBN 5-88688-046-1.
  • Гл. 5. Методы решения интегральных уравнений.
    • П. 5.9—1. Уравнение Винера — Хопфа второго рода.
• Шаблон:Lng Мышкис А. Д. Математика для технических вузов : спец. курсы. — 2-е изд. — Шаблон:СПб. : Лань, 2002. — 640 с. — ISBN 5-8114-0395-X.
  • Гл. 7: Интегральные уравнения.
    • П. 4: Некоторые специальные классы уравнений.
    • П. 8. Уравнение Фредгольма с разностным ядром на полуоси.