Принцип аргументу

Матеріал з testwiki
Версія від 13:54, 21 лютого 2025, створена imported>Artem Tsvik (#1Lib1Ref)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Принцип аргументу — теорема в комплексному аналізі, важливий наслідок основної теореми про лишки.

Твердження

Нехай C — простий замкнутий контур. Нехай функція f мероморфна в області обмеженій і не має на C ні нулів ні полюсів. Тоді справедлива формула:

Cf(z)f(z)dz=2πi(NP)

де N і P — кількість нулів і полюсів функції f в області обмеженій C, з врахуванням кратності.

Доведення

Якщо точка z0 є нулем порядку n функції f тоді можна записати f(z)=(zz0)nϕ(z), і функція ϕ є голоморфною в точці z0 і не дорівнює в ній нулю. Продиференціювавши одержимо

f(z)=(zz0)nϕ(z)+n(zz0)n1ϕ(z)

Поділивши на f одержуємо:

f(z)f(z)=(zz0)nϕ(z)+n(zz0)n1ϕ(z)(zz0)nϕ(z)=ϕ(z)ϕ(z)+nzz0.

Отже f(z)f(z) має простий полюс в точці z0 і лишок в цій точці рівний:

Res(f(z)f(z),z0)=limzz0(zz0)[ϕ(z)ϕ(z)+nzz0]=limzz0[(zz0)ϕ(z)ϕ(z)+n]=0+n=n,

що рівно порядку нуля.

Якщо точка zp є полюсом порядку m, то f(z)=g(z)(zzp)m де функція g(z) є голоморфною в точці zp і не дорівнює в ній нулю.

Подібними до попередніх розрахунків одержимо, що:

f(z)f(z)=g(z)g(z)+mzzp

і лишок в цій точці буде рівним m.

Нехай тепер z01,,z0r — нулі функції f порядків n1,,nr і zp1,,zps — полюси функції f порядків m1,,ms. Згідно з попереднім усі ці точки є простими полюсами функції f(z)f(z), лишки в яких рівні відповідно n1,,nr і m1,,ms. Згідно з основною теоремою про лишки звідси одержується:

Cf(z)f(z)dz=2πi(NP)

Див. також

Література