Основна теорема про лишки

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Випадок жорданової кривої γ у області U і особливих точок an.

Основна теорема про лишки — результат в комплексному аналізі, що має важливе застосування для обчислення криволінійних інтегралів голоморфних функцій, а також для обчислення деяких дійсних інтегралів і суми рядів певного типу. Є узагальненням інтегральної формули Коші і інтегральної теореми Коші.

Твердження

Нехай U — відкрита, однозв'язна підмножина комплексної площини , z1,…,zn множина особливих точок у U і f — функція що є голоморфною у множині U — {z1,…,zn}. Якщо γ — деяка замкнута спрямлювана крива у U, якій не належать zk. Тоді :

γf(z)dz=2πik=1nRes(f,zk)Indγ(zk).

В даній рівності, Res(f,zk) позначає лишок функції f в точці zk, а Indγ(zk) індекс контуру γ відносно точки zk.

Дане число може бути визначене за формулою:

Indγ(zk)=12πiγdzzzk.

Замітка. У найпоширенішому випадку крива вважається жордановою, тобто вона ніде не перетинається сама з собою. В такому випадку крива розбиває область U на дві частини внутрішню та зовнішню. Для внутрішніх особливих точок (як на малюнку) в таких випадках Indγ(zk)=1, для зовнішніх Indγ(zk)=0 і їх можна не враховувати. Тоді рівність із твердження теореми перепишеться:

γf(z)dz=2πik=1nRes(f,zk)
де сума береться по всіх внутрішніх особливих точках.

Доведення

Нехай F — множина особливих точок функції f, і для z0F, функція допускає розклад у ряд Лорана в деякому проколотому диску D(z0,r){z0} радіуса r>0 з центром у точці z0 :

f(z)=nbz0,n(zz0)n

Нехай hz0 ряд, визначений із сингулярної частини ряду Лорана :

hz0(z)=1bz0,n(zz0)n

Він є нормально збіжним на компактних підмножинах U{z0} .

Визначимо функцію g у всій множині U як:

g(z)=f(z)ziFhzi(z)

Дана функція є голоморфною в усій області U і тому згідно з інтегральною теоремою Коші:

γg(z)dz=0

згідно з визначенням функції g :

γf(z)dz=ziFγhzi(z)dz

Зважаючи на нормальну збіжність hzi можна записати :

γhzi(z)dz=1bzi,nγ(zzi)ndz

Обчислюючи інтеграли одержуємо :

γ(zzi)ndz={2iπIndγ(zi)n=10n1

Об'єднавши дві попередні формули можна одержати:

γf(z)dz=2iπziFbzi,1Indγ(zi)

і згадавши визначення лишка одержуємо необхідний результат:

γf(z)dz=2iπziFRes(f,zi)Indγ(zi)

Див. також

Посилання

Література