Кільце Дедекінда

Матеріал з testwiki
Версія від 07:28, 14 березня 2022, створена imported>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кільце Дедекіндаобласть цілісності R в якій кожен ненульовий власний ідеал представляється у вигляді добутку простих ідеалів. Розклад у добуток простих ідеалів при цьому є єдиним з точністю до порядку множників. Свою назву ці кільця одержали від імені Ріхарда Дедекінда, який їх вивчав у 70-их роках 19 століття. При цьому означенні поля є тривіальними прикладами кілець Дедекінда. Зважаючи на їх відмінність від інших видів кілець Дедекінда іноді в означенні вимагається, щоб кільце Дедекінда не було полем.

Приклади

Еквівалентні означення

Нижче наведено кілька еквівалентних означень в яких також описуються основні властивості кілець Дедекінда.

  1. R є кільцем Нетер,
  2. кожен власний простий ідеал кільця R максимальний,
  3. R цілозамкнуте кільце, тобто рівне своєму цілому замиканню в полі часток.
Іншими словами, кільце Дедекінда є нетеровим нормальним кільцем, розмірність Круля якого рівна одиниці.
  • Кільце R є кільцем Дедекінда тоді і тільки тоді, коли напівгрупа дробових ідеалів цього кільця є групою. Кожен дробовий ідеал кільця Дедекінда R можна єдиним способом записати у вигляді добутку степенів (додатних або від'ємних) простих ідеалів кільця R.
  • Кільце Дедекінда R можна охарактеризувати також як кільце Круля розмірності один.

Властивості

  • Для кільця Дедекінда R виконується так звана китайська теорема про залишки: для даного скінченного набору ідеалів Ii і елементів xi кільця R, i=1,2,...,n система порівнянь xxi(modIi) має розв'язок xR тоді і тільки тоді, коли xixj(modIi+Ij), для ij.
  • Для будь-якої мультиплікативної підмножини S у кільці Дедекінда R локалізація RS теж є кільцем Дедекінда.
  • Кільце Дедекінда, що має лише скінченну кількість простих ідеалів є кільцем головних ідеалів.
  • Фактор-кільце кільця Дедекінда за будь-яким ненульовим ідеалом є кільцем головних ідеалів.
  • Кільце Дедекінда є факторіальним кільцем тоді й лише тоді, коли воно є кільцем головних ідеалів.
  • Нехай R — кільце Дедекінда, I — його ненульовий ідеал і aI — довільний елемент ідеалу. Тоді існує такий елемент bI, що елементи a,b породжують I. Зокрема кожен ідеал кільця Дедекінда породжується щонайбільше двома елементами.
  • Дробові ідеали кілець Дедекінда утворюють групу. Фактор-група цієї групи по підгрупі головних дробових ідеалів називається групою класів ідеалів. У 1966 році Клеборн довів, що для кожної абелевої групи G існує кільце Дедекінда група класів ідеалів якого ізоморфна G. Лідам-Грін показав, що таке кільце можна завжди отримати як ціле замикання кільця головних ідеалів у квадратичному розширенні його поля часток.

Модулі над кільцем Дедекінда

Для кілець Дедекінда існує структурна теорема скінченнопороджених модулів яка є близькою до такої теореми для кілець головних ідеалів.

Нехай R — кільце Дедекінда і M — скінченнопороджений модуль над ним. Нехай TM позначає підмодуль кручення, тобто підмодуль таких елементів mM, що rm=0 для деякого 0rR. Тоді M=TP, де P — модуль без кручень.

Тому для класифікації скінченнопороджених модулів достатньо класифікувати всі такі модулі кручень і модулі без кручень.

Для модуля кручень TR/I1R/In, де для ідеалів виконуються включення IiIi+1. Цей розклад є єдиним з точністю до ізоморфізму.

Для модулів без кручень PRnI, де I — ідеал кільця і RnIRmJn=mIJ.

Див. також

Посилання

Література