Функтор

Матеріал з testwiki
Версія від 19:12, 11 березня 2023, створена imported>Lxlalexlxl (Див. також)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Вичитати Функтор — відображення однієї категорії в іншу, узгоджене зі структурою категорій. Функтори були вперше введені в алгебраїчній топології, де алгебраїчні структури пов'язуються з топологічними просторами, а їхні гомоморфізми — з неперервними відображеннями. В наш часШаблон:Коли функтори використовуються в багатьох розділах математики для встановлення зв'язків між різними категоріями. Термін «функтор» був взятий математиками з робіт філософа Р. Карнапа.

Визначення

Одномісним коваріантним функтором :𝒞𝒟 з категорії 𝒞 у категорію 𝒟, називається пара відображень Ob:Ob𝒞Ob𝒟 Hom:Hom𝒞Hom𝒟 що позначаються зазвичай однією і тією ж буквою, наприклад F , та задовольняють умовам:

  1. F(idA)=idF(A) для кожного AOb𝒟;
  2. F(gf)=F(g)F(f) для будь-яких морфізмів fHom𝒞(A,B) і gHom𝒟(B,C).

Функтор з категорії 𝒞*, двоїстої категорії 𝒞, у категорію 𝒟 називається одномісним контраваріантним функтором з 𝒞 у 𝒟. Таким чином для контраваріантного функтора :𝒞𝒟 як і раніше повинна виконуватися умова 1), а замість умови 2) — умова 2*) F(gf)=F(f)F(g) для будь-яких морфізмів fHom𝒞(A,B)gHom𝒟(B,C).

n-містним функтором з категорій 𝒞1,𝒞2,𝒞3,...,𝒞n в категорію 𝒟, коваріантним за аргументами 1<i1<i2<...<ik<n і контраваріантним за рештою аргументів, називається функтор з декартового добутку категорій i=1n𝒞¯i у категорію 𝒟, де 𝒞¯i=𝒞i при i=i1,i2,...,ik і 𝒞¯i=𝒞i* при інших i. Двомісні функтори, коваріантні за обома аргументами, називаються біфункторами.

Поліноміальний функтор

В алгебрі поліноміальний функтор є ендофунктором у категорії 𝒱 скінченновимірних векторних просторів, що поліноміально не залежить від векторних просторів.

Нехай E та F - однорідні поліноміальні функтори степенів m та n відповідно. Тоді EF:XE(X)F(X) - однорідний поліноміальний функтор степеня m+n, який відповідає представленню групи Sm+n.


Приклади

  1. Функтор :𝒞𝒟, що відображає кожен об'єкт категорії 𝒞 в деякий фіксований об'єкт X категорії 𝒟, а кожен морфізм категорії 𝒞 в одиничний морфізм на об'єкті X називавається сталим функтором.
  2. Тотожне відображення довільної категорії 𝒞 в себе є одномісним коваріантним функтором, який називається тотожним функтором категорії і позначається Id𝒞.
  3. Нехай 𝒞 — довільна категорія 𝒪 — категорія множин, А — фіксований об'єкт з 𝒞. Зіставлення кожному XOb𝒞 множини HomA(X)=Hom𝒞(A,X) і кожному морфізму F:XY відображення HomfA:HomA(X)HomA(Y), де HomfA(g)=gf для кожного gHomA(X), є функтором з 𝒞 у 𝒪. Цей функтор називається основним коваріантним функтором з 𝒞 у 𝒪 з представляючим об'єктом А. За допомогою двоїстості визначається контраваріантний функтор з 𝒞 у 𝒪 з представляючим об'єктом А. Ці функтори позначаються HomA і HomA відповідно. Якщо 𝒞 — категорія векторних просторів над полем K, то функтор HomK задає перехід від простору Е до простору лінійних функціоналів Е*. У категорії топологічних абелевих груп функтор HomQ, де Q — факторгрупа групи дійсних чисел по підгрупі цілих чисел, зіставляє кожній групі її групу характерів.

У будь-якій категорії зі скінченними добутками, добуток можна розглядати як n-місний функтор, коваріантний за всіма аргументами, при будь-якому натуральному n. Як правило, конструкції, що визначаються для будь-якого об'єкта категорії або для будь-якої послідовності об'єктів фіксованої довжини незалежно від індивідуальних властивостей об'єктів, є функторами. Такі, наприклад, конструкція вільних алгебр деякого многовиду універсальних алгебр, що однозначно зіставляються кожному об'єктові категорії множин, конструкція фундаментальної групи топологічного простору, конструкції груп гомології і когомології різних розмірностей і т. д.

Будь-який функтор :𝒞𝒟 визначає відображення кожної множини Hom𝒞(A,B) в множину Hom𝒞(F(A),F(B) зіставляючи морфізму f:AB морфізм F(f):F(A)F(B). функтор F називається унівалентним, якщо всі вказані відображення ін'єктивні, і повним, якщо всі ці відображення сюр'єктивні.


Див. також

Література

  • Математическая энциклопедия / Под ред. И. М. Виноградова. — М.: Мир, 1985.
  • С. Маклейн Категории для работающего математика, — М.: ФИЗМАТЛИТ, 2004. — 352 с — ISBN 5-9221-0400-4.
  • И. Букур, А. Деляну Введение в теорию категорий и функторов. — М.: Мир, 1972.
  • Цаленко М. С., Шульгейфер Е. Г. Основы теории категорий. — М.: Наука, 1974.