Бета-розподіл

Матеріал з testwiki
Версія від 14:53, 27 жовтня 2024, створена imported>Olexa Riznyk (+інформація за Фішером)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Otheruses Шаблон:Розподіл ймовірностей Бе́та-розпо́діл в теорії імовірностей та статистиці — двопараметрична сім'я абсолютно неперервних розподілів.

Означення

Нехай розподіл випадкової величини X задаєтся густиною ймовірності fX, що має вигляд:

fX(x)=1B(α,β)xα1(1x)β1,

де

  • α,β>0 довільні фіксовані параметри, і
  • B(α,β)=01xα1(1x)β1dx — бета-функція.

Тоді випадкова величина X має бета-розподіл. Пишуть: XB(α,β).

Форма графіка

Форма графіка густини ймовірності бета-розподілу залежить від вибору параметрів α і β.

У випадку, коли α=β, густина ймовірності симетична відносно 1/2 (червона та пурпурова криві), то

fX(x1/2)=fX(x+1/2),x[0,1/2].

Моменти

Математичне сподівання та дисперсія випадкової величини X, що має бета-розподіл, мають такий вигляд:

𝔼[X]=αα+β,
D[X]=αβ(α+β)2(α+β+1).

Зв'язок з іншими розподілами

Стандартний неперервний рівномірний розподіл є окремим випадком бета-розподілу:

U[0,1]B(1,1)

X,Y — незалежні гамма-розподілені випадкові величини, причому XΓ(α,1), а YΓ(β,1), то

XX+YB(α,β)


Апріорний розподіл Голдейна

B(0,0): густина ймовірності апріорного розподілу Голдейна демонструє повну відсутність апріорної інформації про випадкову величину, де ми навіть не знаємо чи є можливим провести експеримент який дав би позитивний чи негативний резульат. Коли α, β → 0, розподіл наближається до розподілу Бернуллі в якому вся густина розподілу сконцентрована на кінцях, в 0 і 1, у вигляді дельта-функції Дірака, і нульова між ними.

Розподіл B(0,0) запропонував Джон Бердон Сандерсон Голдейн,[1] який зауважив що апріорна ймовірність що представляє повну непевність повинна бути пропорційною до p−1(1−p)−1. Функцію p−1(1−p)−1 можна розглядати як границю бета розподілу в якому обидва параметри наближаються до нуля, α, β → 0. Таким чином, p−1(1−p)−1 розділена на бета-функцію наближається до двоточкового розподілу Бернуллі в якому вся густина розподілу сконцентрована на кінцях, в 0 і 1, у вигляді дельта-функції Дірака, і нульова між ними. Це приклад розподілу ймовірностей для підкидання монети, якщо одна сторона - нуль, а інша - 1. Шаблон:Section-stub


Шаблон:Перекласти

Примітки

Шаблон:Reflist

Посилання

Шаблон:Без джерел

Шаблон:Список розподілів ймовірності


Шаблон:Statistics-stub