Релеївське розсіювання

Матеріал з testwiki
Версія від 06:49, 8 березня 2025, створена imported>Samsiq (Переріз розсіяння на атомі: Додане вікіпосилання на Власна частота)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Unibox

Блакить неба й червоне сонце на заході завдячують релеївському розсіянню

Релеївське розсіювання(Шаблон:Lang-en) — розсіювання світла тілами з розмірами, меншими за довжину хвилі.

Термін релеївське розсіювання вживається також для позначення розсіювання світла на флуктуаціях густини речовини. Саме таким розсіюванням зумовлений блакитний колір неба й червоний колір сонця на заході. Релеївське розсіювання пропорційне четвертому степеню частоти. Завдяки цій обставині блакитні промені розсіюються набагато сильніше, ніж червоні.

Переріз розсіяння на атомі

Якщо на систему зарядів падає електромагнітна хвиля, то під її впливом заряди розпочинають рух, який супроводжується випромінюванням у всіх напрямках. Таким чином протікає розсіювання хвилі, що падає. Цей процес характеризується «диференційним перерізом» dσ, який за визначенням дорівнює відношенню енергії dI, що випромінюється системою в даному напрямку тілесного кута

dΩ=sinθdϕ

де θ- та ϕ- кути у сферичній системі координат, за одиницю часу до густини потоку енергії випромінювання I, що падає на систему зарядів:

dσ=dII.

Повний переріз розсіювання σ знаходиться шляхом інтегрування по всьому простору.

Нехай на атом, наприклад атом водню, падає плоска монохроматична хвиля, в якій напруженість електричного поля 𝐄 змінюється з часом за гармонічним законом:

𝐄=𝐄𝟎sinωt.

Припустимо, що електрон в атомі утримується в положенні рівноваги квазіпружною силою f=kx, де k — коефіцієнт жорсткості, а x — зміщення з положення рівноваги, а також швидкість електрона v мала в порівнянні зі швидкістю світла c. В рамках даної моделі рівняння руху електрона приймає вигляд:

x¨+ω02x=eE0m0sinωt

де ω02=k/m0 власна частота коливань атома, m0 маса електрона. Тут також враховано, що магнітна складова сили Лоренца e(𝐯×𝐁) мала в порівнянні із силою e𝐄. Розв'язком цього диференційного рівняння руху є функція:

x=eE0m0(ω2ω02)sinωt

згідно з якою електрон у квазіпружному атомі під дією електромагнітної хвилі, що падає, здійснює вимушені коливання з частотою цієї хвилі ω. Інтенсивність dI випромінювання атома, що моделюється тут як диполь, у даному напрямі θ в тілесний кут dΩ буде:

dI=p¨216π2c3ϵ0sin2θdΩ=e416π2ϵ0c3m02ω4E02sin2ωt(ω2ω02)2sin2θdΩ,

де 𝐩=e𝐫 — дипольний момент, θ — кут між напрямом поля 𝐄 та напрямом розсіювання. Густина потоку енергії електромагнітного поля має вигляд:

I=ϵ0cE2=ϵ0cE02sin2ωt

а диференціальний переріз dσ визначається виразом:

dσ=(e24πϵ0m0c2)2ω4(ω2ω02)2sin2θdΩ.

Повний переріз розсіювання буде:

σ=8π3(e24πϵ0m0c2)2ω4(ω2ω02)2

Тут використано позначення:

r0=e24πϵ0m0c2=2,821015 м

для класичного радіуса електрона. Із формули для повного перерізу розсіювання випливає закон Релея: переріз когерентного (без зміни частоти ω) розсіювання електромагнітних хвиль низької частоти, ωω0 (оптичний діапазон) прямо пропорційний четвертому степеню ω або обернено пропорційний λ4, де λ=2πc/ω — довжина хвилі. Цей закон і пояснює блакитний колір неба (домінування коротких довжин хвиль у розсіяному світлі), а також червоний колір сонця, що заходить (домінування довгих хвиль у світлі, що пройшло через товстий шар атмосфери).

У випадку розсіювання хвиль з великою частотою ωω0 (рентгенівські промені) справедлива формула Томсона:

σ=83πr02

Тут переріз розсіювання рентгенівських хвиль на атомі не залежить від його властивостей. Це пояснюється тим, що умова ωω0 еквівалентна умові kxeE, тобто розсіювання протікає на вільному електроні. Цей переріз розсіювання називають перерізом Томсона. Він не залежить від частоти та енергії випромінювання, яке падає.

Див. також

Література

  • Кузьмичев В. Е. Законы и формулы физики.- Киев: Наук. думка, 1989.- 864с.

Посилання