Гармонічні коливання

Гармонічними коливаннями називаються періодичні коливання[1] фізичної величини (або будь-якої іншої) залежно від часу, які відбуваються згідно із законами синуса або косинуса
- ,
або
- ,
де — це фізична величина, що коливається, — час, — це найбільше значення, яке приймає величина під час коливань, яке називають амплітудою коливань, — циклічна частота коливань, — фаза коливань.
Періодом коливань називається величина
- .
Частота коливань визначається, як
- .
Диференціальні рівняння
Фізична величина , яка здійснює гармонічні коливання, задовольняє диференціальне рівняння
- .
У цьому випадку амплітуда коливань визначається початковими умовами.
Гармонічний осцилятор із частотою може здійснювати гармонічні коливання на іншій частоті під впливом зовнішньої дії з цією частотою. У такому випадку гармонічні коливання величини задовольняє диференціальному рівнянню
- .
Такі коливання називаються вимушеними. Амплітуда вимушених коливань визначається величиною зовнішньої дії та співвідношенням величин власної частоти та частоти зовнішньої сили. Див. Резонанс.
Згасання гармонічних коливань
В результаті дії різноманітних сил, які призводять до втрати енергії, коливання можуть згасати. В такому випадку вони описуються формулою
- .
Величина називається декрементом згасання коливань. Обернена до декременту величина називається сталою часу згасаючих коливань.
Ангармонічні коливання
Шаблон:Main Періодичні коливання, що не описуються вказаним законом називаються ангармонічними. Якщо величина здійснює коливання із періодом таким чином, що
- ,
то їхня частота визначається, як .
Ангармонічні коливання, які є періодичною функцією, можна розкласти в ряд Фур'є, тобто записати у вигляді суми гармонічних коливань:
- .
Члени цього розкладу називаються гармоніками. В акустиці вищі члени такого розкладу називаються також обертонами; саме вони визначають тембр звуку.
Приклади
Гармонічні коливання дуже розповсюджені в природі й техніці. До них належать малі коливання підвішеного на пружині тягаря, малі коливання маятника, коливання в молекулах, якими зумовлене поглинання інфрачервоних променів, різноманітні коливання в електротехніці, наприклад у коливальному контурі та інші.
Див. також
Примітки
Шаблон:Reflist Шаблон:Механічні коливання Шаблон:Phys-stub Шаблон:Без джерел
- ↑ Бишоп Р., Колебания, Москва, Наука, 1979, 160 с.[1] Шаблон:Webarchive