Ряд Шлемільха

Матеріал з testwiki
Версія від 11:44, 14 жовтня 2023, створена imported>Astellar87
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ряд Шлемільха — це розклад в ряд, подібний до розкладу в ряд Фур'є, двічі неперервно диференційованої функції на інтервалі (0,π) по функціях Бесселя першого роду нульового індексу, який названо на честь німецького математика Шаблон:Нп, який вивів його у 1857 році.[1][2][3][4][5] А саме, дійсна функція f(x) допускає розвинення в ряд вигляду

f(x)=a0+n=1anJ0(nx),

у якому

a0=f(0)+1π0π0π/2uf(usinθ) dθ du,an=2π0π0π/2ucosnu f(usinθ) dθ du.

Приклади

Нульова функція на інтервалі (0,π) може бути представлена рядом Шлемільха,

0=12+n=1(1)nJ0(nx).

Такий результат неможливо отримати за допомогою ряду Фур'є. Це цікаво з тої точки зору, що нульова функція представлена розвиненням у ряд, у якому не всі коефіцієнти дорівнюють нулю (у випадку довільного ряду Фур'є — всі коефіцієнти розкладу будуть нулями). Ряд збігається тільки тоді, коли 0<x<π.

Це розвинення було узагальнене Нільсом Нільсеном[6]

0=12Γ(ν+1)+n=1(1)nJ0(nx)/(nx/2)ν,

де 1/2<ν1/2 і 0<x<π або ν>1/2 і 0<xπ.

Ще деякі приклади рядів Шлемільха:

  • x=π242n=1,3,...J0(nx)n2,0<x<π.
  • x2=2π23+8n=1(1)nn2J0(nx),π<x<π.
  • 1x+m=1k2x24m2π2=12+n=1J0(nx),2kπ<x<2(k+1)π.
  • Якщо (r,z) — циліндричні полярні координати, то ряд 1+n=1enzJ0(nr) задовольняє рівняння Лапласа при z>0 .


Список літератури

Шаблон:Reflist

  1. Schlomilch, G. (1857). On Bessel's function. Zeitschrift fur Math, and Pkys., 2, 155—158.
  2. Whittaker, E. T., & Watson, G. N. (1996). A Course of Modern Analysis. Cambridge university press.
  3. Lord Rayleigh (1911). LXII. On a physical interpretation of Schlömilch's theorem in Bessel's functions. The London, Edinburgh, and Dublin Philosophical Magazine and Journal of Science, 21(124), 567—571.
  4. Watson, G. N. (1995). A treatise on the theory of Bessel functions. Cambridge university press.
  5. Chapman, S. (1911). On the general theory of summability, with application to Fourier's and other series. Quarterly Journal, 43, 1-52.
  6. Nielsen, N. (1904). Handbuch der theorie der cylinderfunktionen. BG Teubner.