Форма хвилі

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Синусоїда, меандр, трикутна та пилчаста хвилі

Файл:Waveform.ogg Форма хвилі — наочне подання форми сигналу, такого як хвиля, що поширюється у фізичному середовищі, або його абстрактне подання[1][2].

У багатьох випадках середовище, в якому поширюється хвиля, не дозволяє спостерігати її форму візуально. У цьому випадку термін «хвиля» стосується форми графіка величини, що змінюється з часом або залежить від відстані. Для спостереження форми електричних коливань можна використати осцилограф, що відображає на екрані значення вимірюваної величини та її зміну з часом.

У ширшому сенсі терміни «сигнал», «хвиля», «коливання» використовують для форми графіка значень будь-якої величини, що змінюється з часом чи в просторі.

Приклади хвиль (коливань) основних форм

Найчастіше розглядаються періодичні сигнали таких видів (t — час, A — амплітуда коливання, T — період, f=1/T — частота основної гармоніки).

Синусоїдна хвиля

Шаблон:Main Амплітуда синусоїдної хвилі змінюється відповідно до тригонометричної функції синуса:

x(t)=Asin(ωt+φ0),
де ω — циклічна частота, що показує, на скільки радіан змінюється фаза коливання за 1 с Шаблон:Nobr
ω=2πf ,
φ0 — початкова фаза коливань, яка визначає значення повної фази коливань у момент часу t=0.

Спектр синусоїдної хвилі містить лише одну спектральну лінію із частотою коливання.

Прямокутна хвиля

Шаблон:Див. також Сигнали такого роду, як правило, використовують для подання та передавання цифрових даних. Аналітично можна записати багатьма способами, наприклад, через функцію Гевісайда h(t):

x(t)=2 An=[h(tTn)h(tTn1S)]1,
де S — прогальність.

При S=2 описує меандр — періодичні коливання в яких тривалості додатної та від'ємної півхвиль рівні.

Спектр прямокутної хвилі лінійчастий, причому в спектрі меандра відсутні парні гармоніки, амплітуда гармонік падає зі збільшенням частоти на Шаблон:Nobr

x(t)=4πk=1sin[2π(2k1)ft]2k1=4π[sin(2πft)+13sin(6πft)+15sin(10πft)+].

Трикутна симетрична хвиля

Шаблон:Докладніше Протягом половини періоду лінійно наростає, протягом другої половини періоду падає з тією ж швидкістю. Аналітично можна записати у вигляді:

x(t)=2Aπarcsin[sin(2πTt)].

Спектр трикутної хвилі лінійчастий, у спектрі відсутні парні гармоніки, амплітуда гармонік падає зі збільшенням частоти на Шаблон:Nobr

x(t)=8π2k=0(1)k(2k+1)2sin[2π(2k+1)Tt].

Пилчаста хвиля

Шаблон:Докладніше Лінійно наростає протягом усього періоду, наприкінці періоду миттєво знижується до початкового значення. Графічно виглядає як зуби пилки. У техніці пилчаста напруга або пилчастий струм використовують у розгортках осцилографів і для сканування телевізійного растру. Аналітично можна описати виразом:

x(t)=2Aπarcctg(tgπtT).

Спектр пилкоподібної хвилі лінійний, у спектрі присутні як парні, так і непарні гармоніки, амплітуда гармонік падає зі збільшенням частоти на Шаблон:Nobr

x(t)=Aπk=1(1)ksin(2πkft)k.

Інші форми хвиль

Інші форми сигналів часто називають складеними або складними, оскільки їх можна описати у вигляді суми кількох синусоїдних хвиль або інших функцій.

Зокрема, будь-яке періодичне коливання подаване у вигляді ряду Фур'є (або інтеграла Фур'є в разі неперіодичного коливання).

Примітки

Шаблон:Примітки

Література

  • Yuchuan Wei, Qishan Zhang. Common Waveform Analysis: A New And Practical Generalization of Fourier Analysis. Springer US, Aug 31, 2000
  • Hao He, Jian Li, and Petre Stoica. Waveform design for active sensing systems: a computational approach. Cambridge University Press, 2012.
  • Solomon W. Golomb, and Guang Gong. Signal design for good correlation: for wireless communication, cryptography, and radar. Cambridge University Press, 2005.
  • Jayant, Nuggehally S and Noll, Peter. Digital coding of waveforms: principles and applications to speech and video. Englewood Cliffs, NJ, 1984.
  • Soltanalian M. Signal Design for Active Sensing and Communications. Uppsala Dissertations from the Faculty of Science and Technology (printed by Elanders Sverige AB), 2014.
  • Nadav Levanon, and Eli Mozeson. Radar signals. Wiley. com, 2004.
  • Jian Li, and Petre Stoica, eds. Robust adaptive beamforming. New Jersey: John Wiley, 2006.
  • Fulvio Gini, Antonio De Maio, and Lee Patton, eds. Waveform design and diversity for advanced radar systems. Institution of engineering and technology, 2012.
  • John J. Benedetto, Ioannis Konstantinidis, and Muralidhar Rangaswamy. «Phase-coded waveforms and their designIEEE Signal Processing Magazine, 26.1 (2009): 22-31.

Посилання

Шаблон:Бібліоінформація

  1. Шаблон:Cite web
  2. David Crecraft, David Gorham, Electronics, 2nd ed., Шаблон:ISBN, CRC Press, 2002, p. 62