Регулярний простір

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Аксіоми відокремлюваності Регулярний простір і простір T3топологічні простори, що характеризуються виконанням досить сильних аксіом віддільності.

Означення

Топологічний простір простір X називається регулярним простором, якщо він задовольняє умову віддільності точок від замкнутих множин, тобто для кожної замкнутої множини FX і точки xXF існують відкриті множини U,VX, що не перетинаються і xU і FV:

Точка x і замкнута множина F відокремлюються за допомогою околів U і V, що зображені великими кругами, які не перетинаються.

Також у цьому випадку кажуть, що точка x і замкнута множина F розрізняються за допомогою відкритих множин U,V.

Топологічний простір X називається гаусдорфовим регулярним простором або простором T3 тоді і тільки тоді, коли X є регулярним простором і також гаусдорфовим простором.

Еквівалентно регулярний простір є простором T3, якщо він є задовольняє аксіому T0. Дійсно кожен простір Гаусдорфа є простором T0. Навпаки регулярний простір T0 є гаусдорфовим. Це випливає з того, що для таких просторів із двох різних точок, хоча б одна не залежить замиканню іншої (наслідок аксіоми T0 ) і з регулярності випливає, що існують відкриті множини, що не перетинаються і відокремлюють вказані точку і замикання іншої. Ці ж множини задовольняють умову в означення просторів Гаусдорфа.

В літературі немає однозначності щодо використання термінів. Іноді регулярним простором можуть називати простір, що також є гаусдорфовим, також простором T3 можуть називати як регулярний (не обов'язково гаусдорфів), так і гаусдорфів регулярний простір.

Топологічний простір у якому кожна точка має відкритий окіл, що є регулярним простором називається локально регулярним простором.

Приклади

  • Більшість типових прикладів у математичному аналізі є просторами T3. Серед таких прикладів зокрема: простір дійсних чисел із стандартною топологією, евклідові простори, метричні і метризовні простори. Псевдометричні простори є регулярними але можуть не бути гаусдорфовими.
  • Довільна множина із антидискретною топологією є гаусдорфовим регулярним простором.
  • Компактні і локально компактні гаусдорфові простори є регулярними.
  • Кожен цілком регулярний простір є регулярним але існують регулярні простори, які не є цілком регулярними. Наприклад розглянемо підмножину M=:{(x,y)2:y0}{(0,1)} двовимірної площини. На множині M введемо топологію τ за допомогою бази околів (x,y) для точок (x,y)M:
    • якщо y>0, то (x,y)={{(x,y)}},
    • якщо y=0, то (x,y) складається із всіх множин виду {(x,v)2:0v2 }{(x+v,v)2:0v2}B, де B є скінченною множиною,
    • (0,1)={Ui:i=1,2,3,}, де Ui={(0,1)}{(u,v)2:iu}.
Тоді (M,τ) є регулярним але не цілком регулярним простором.
  • Існують простори T2 які не є просторами T3. Розглянемо наприклад множину X=[0,1] з топологією τ отриманою доповненням звичайної топології на [0,1] множиною [0,1]{1n:n=2,3,4}. Тоді (X,τ) є гаусдорфовим простором оскільки X=[0,1] із звичайною топологією є гаусдорфовим, а топологічний простір із сильнішою топологією є гаусдорфовим, якщо таким є простір із слабшою топологією. Натомість (X,τ) не є регулярним простором. Справді, {1n:n=2,3,4} є замкнутою множииною (оскільки за побудовою, її доповнення є відкритою множиною) і її не можна відділити від точки {0} за допомогою відкритих множин, що не перетинаються.
  • Іншим прикладом гаусдорфового простору, що не є простором T3 є простір із топологією ірраціонального схилу. Цей простір також є прикладом напіврегулярного простору, що не є регулярним.
  • Натомість простір X={0,1,2,3} із топологією τ={,{0,1},{2,3},X} є регулярним але не гаусдорфовим.

Властивості

  • Топологічний простір X є регулярним тоді і тільки тоді, коли виконується якась із еквівалентних умов:
  1. Для кожної компактної множини A і замкнутої множини B перетин яких є порожньою множиною існують відкриті множини OA,OB, що не перетинаються між собою і для яких AOA і BOB.
  2. для кожної точки xX і його відкритого околу V (тобто xVX) існує окіл U точки x замикання якого є підмножиною V (тобто xUcl(U)V).
  3. Кожна замкнута множина V є рівною перетину усіх своїх замкнутих околів (окіл має містити відкриту множину, що містить V, тому V не є своїм околом).
  4. Для кожної множини A і відкритої множини B перетин яких є непорожнім існує відкрита множина O для якої AO і O¯B.
  5. Для кожної непорожньої множини A і замкнутої множини B перетин яких є порожньою множиною існують відкриті множини OA,OB для яких AOA і BOB.
  6. Кожна база топології є регулярною, тобто для кожної множини B із бази і точки xB існує відкрита множина Ox для якої xOxO¯xB.

Див. також

Джерела