Підстановка Абеля

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Підстановка Абеля була запропонована Н.Г. Абелем для обчислення значень інтегралів типу:

dx(ax2+bx+c)2m+12=dxY2m+12=(44acb2)m(at2)m1dt,

де m є цілим додатнім числом, Y=ax2+bx+c, а змінна t задається виразом (1) (див Розв'язок).

Розв'язок

Підстановка Абеля пов'язана з похідною від виразу Y так

t=(Y)=Y2Y=ax+b2ax2+bx+c,          (1)

де враховано, що похідна Y=2ax+b.

Коли піднести поданий вираз до квадрата та помножити на 4Y матимемо, що

4t2Y=(Y)2=Y2Y=4a2x2+4abx+b2.

Далі, віднявши цей вираз від добутку 4aY=4a2x2+4abx+4ac отримаємо в результаті

4aY4t2Y=4Y(at2)=4a2x2+4abx+4ac(4a2x2+4abx+b2)=4acb2.

Звідки Y визначається як

Y=4acb241at2

й відповідно

Ym=(4acb24)m1(at2)m.          (2)

З виразу (1) також можна отримати наступну рівність

tY=ax+b2,

продиференціювавши яку, з врахуванням що d(Y)=tdx (див. вираз (1)), знаходимо

(tY)=dtY+td(Y)=dtY+t2dx=adx.

Відповідно, після рознесення виразів з t та з x по різні боки цього рівняння, матимемо

dxY=dt(at2).          (3)

Далі, поділивши попарно ліву та праву частини виразу (3) відповідно на ліву та праву частини виразу (2) знаходимо що

dxY1Ym=dxY2m+12=dt(at2)(44acb2)m(at2)m=(44acb2)m(at2)m1dt.

Тому використовуючи підстановку Абеля початковий інтеграл можна записати у вигляді:

dxY2m+12=(44acb2)m(at2)m1dt=(44acb2)m(at2)m1dt

де можна легко провести інтегрування по змінній t для цілих додатних значень m й після інтегрування просто підставити в кінцевий результат значення змінної t (див. вираз (1)).

Приклади

Для випадку m=1 матимемо:

dx(ax2+bx+c)32=44acb2dt=4t4acb2=(44acb2)ax+b2ax2+bx+c.

Для випадку m=2 матимемо:

dx(ax2+bx+c)52=(44acb2)2(at2)dt=(44acb2)2(att33),

куди потім можна підставити явне значення для t (див. вираз (1)) й спростити результат.

Для випадку m=3 матимемо:

dx(ax2+bx+c)72=(44acb2)3(at2)2dt=(44acb2)3(a2t2a3t3+t55)

й так далі.

Див. також

Джерела

Г.М. Фіхтенгольц «Курс диференціального та інтегрального обчислення», Т II, Москва 1966.

Шаблон:Таблиці інтегралів