Простір Мізнера

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Про́стір Мі́знера — це абстрактний математичний простір-час,[1] який уперше описав Чарльз Мізнер[2]. Він також відомий як орбівид Лоренца 1,1/boost. Це спрощена двовимірна версія Шаблон:Нп. Він містить сингулярність без кривини і є важливим контрприкладом різним гіпотезам загальної теорії відносності.

Метрика

Найпростішим описом простору Мізнера є розгляд двовимірного простору Мінковського з метрикою

ds2=dt2+dx2,

з ідентифікацією кожної пари точок простору-часу постійним посиленням

(t,x)(tcosh(π)+xsinh(π),xcosh(π)+tsinh(π)).

Його також можна визначити безпосередньо на циліндричному многовиді ×S з координатами (t,φ) за метрикою

ds2=2dtdφ+tdφ2,

Ці дві координати пов’язані відображенням

t=2tcosh(φ2)
x=2tsinh(φ2)

і

t=14(x2t2)
ϕ=2tanh1(xt)

Причинність

Простір Мізнера є стандартним прикладом для вивчення причинності, оскільки він містить як замкнуті часоподібні криві, так і компактно згенерований горизонт Коші, але все ще є плоским (оскільки це просто простір Мінковського). З координатами (t,φ), цикл, визначений t=0,φ=λ, з дотичним вектором X=(0,1), має норму g(X,X)=0, що робить його замкнутою нульовою кривою. Це горизонт хронології: замкнутих часоподібних кривих немає в ділянці t<0, тоді як у ділянці t>0 кожна точка допускає замкнуту часоподібну криву, що проходить через неї.

Це пов’язано з нахилом світлових конусів, які, для t<0, залишаються над лініями сталого t але відкриваються за цією лінією для t>0, завдяки чому будь-який цикл сталого t буде замкнутою часоподібною кривою.

Захист хронології

Простір Мізнера був першим простором-часом, де поняття хронологічного захисту було використано для квантових полів[3], показавши, що в напівкласичному наближенні середнє значення тензора енергії напруги для вакууму TμνΩ є розбіжним.

Примітки

Шаблон:Reflist

Література

Шаблон:Подорож у часі