Некорельованість

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У теорії ймовірностей та статистиці дві дійсні випадкові величини X й Y називаються некорельованими, якщо їхня коваріація cov[X,Y]=E[XY]E[X]E[Y] дорівнює нулю. Якщо дві величини некорельовані, то між ними не існує лінійної залежності.

Некорельовані випадкові величини мають нульовий коефіцієнт кореляції Пірсона, якщо він існує, за винятком тривіального випадку, коли будь-яка змінна має нульову дисперсію (є константою). У цьому випадку кореляція невизначена.

Загалом, некорельованість — це не те ж саме, що ортогональність, за винятком особливого випадку, коли математичне очікування принаймні однієї з двох випадкових величин дорівнює 0. У цьому випадку коваріація є математичним очікуванням добутку, а X та Y некорельовані тоді й лише тоді, коли E[XY]=0.

Якщо X та Y незалежні, зі скінченними моментами другого порядку, то вони некорельовані. Однак не всі некорельовані величини є незалежними.[1]Шаблон:Rp

Означення

Означення для двох дійсних випадкових величин

Дві випадкові величини

X

та

Y

називаються некорельованими, якщо їхня коваріація

cov[X,Y]=E[(XE[X])(YE[Y])]

дорівнює нулю. [1]Шаблон:Rp[2]Шаблон:Rp Формально:

X,Y некорельовані  E[XY]=E[X]E[Y].

Означення для двох комплексних випадкових величин

Дві Шаблон:Нп Z, W називаються некорельованими, якщо їхня коваріація

KZW=E[(ZE[Z])(WE[W])]

та псевдоковаріація

JZW=E[(ZE[Z])(WE[W])]

дорівнюють нулю. Іншими словами,

Z,W некорельовані  E[ZW]=E[Z]E[W]таE[ZW]=E[Z]E[W].

Означення для більше ніж двох випадкових змінних

Набір, що складається з двох або більше випадкових величин X1,,Xn називається некорельованим, якщо величини попарно некорельовані. Це еквівалентно вимозі, щоб недіагональні елементи матриці автоковаріацій K𝐗𝐗 випадкового вектора 𝐗=(X1,,Xn)𝖳 дорівнювали нулю. Матриця автоковаріацій визначається як:

K𝐗𝐗=cov[𝐗,𝐗]=E[(𝐗E[𝐗])(𝐗E[𝐗])𝖳]=E[𝐗𝐗]𝖳E[𝐗]E[𝐗]𝖳.

Приклади залежності без кореляції

   Основна стаття: Кореляція та залежність

Приклад 1

  • Нехай X — випадкова величина, що набуває значення 0 або 1 з ймовірністю 1/2.
  • Нехай Y — незалежна від X випадкова величина, що набуває значення 1 або 1 з ймовірністю 1/2.
  • Нехай U — випадкова величина, що визначається як U=XY.

Твердження полягає в тому, що U і X мають нульову коваріацію (отже, некорельовані), але не є незалежними.

\emph{Доведення:} Враховуючи, що

E[U]=E[XY]=E[X]E[Y]=E[X]0=0,

де друга рівність виконується так як X та Y незалежні, тому отримуємо

cov[U,X]=E[(UE[U])(XE[X])]=E[U(X12)]=E[X2Y12XY]=E[(X212X)Y]=E[(X212X)]E[Y]=0.

Таким чином, U та X — некорельовані.

Незалежність U та X означає, що для всіх a та b має місце рівність Pr(U=aX=b)=Pr(U=a). Це невірно, зокрема, для a=1 та b=0.

  • Pr(U=1X=0)=Pr(XY=1X=0)=0;
  • Pr(U=1)=Pr(XY=1)=1/4.

Таким чином, Pr(U=1X=0)Pr(U=1), тому U та X є залежними.

Що і треба було довести.

Приклад 2

Якщо неперервна випадкова величина X рівномірно розподілена на проміжку [1,1] та Y=X2, то X та Y некорельовані навіть, якщо X визначає Y та часткове значення Y можна отримати за допомогою лише одного або двох значень X:

fX(t)=12I[1,1];fY(t)=12tI[0,1].

З іншого боку, fX,Y дорівнює нулю на трикутнику, заданому подвійною нерівністю 0<X<Y<1, хоча fXfY не дорівнює нулю в цій області. Тому fX,Y(X,Y)fX(X)fY(Y), а змінні не є незалежними:

E[X]=114=0;E[Y]=13(1)332=13,
cov[X,Y]=E[(XE[X])(YE[Y])]=E[X3X3]=14(1)442=0.

Таким чином, величини є некорельованими.

Коли некорельованість означає незалежність

Існують випадки, в яких некорельованість означає незалежність. Одним із таких є випадок, коли обидві випадкові величини є двозначними (тому кожна може бути лінійно перетворена до величини з розподілом Бернуллі.[3] Крім того, дві сумісно нормально розподілені випадкові змінні є незалежними, якщо вони некорельовані. Крім того, дві сумісно нормально розподілені випадкові змінні є незалежними, якщо вони некорельовані, [4] хоча це не справджується для змінних, чий граничний розподіл є нормальним і некорельованим, але чий сумісний розподіл не є сумісним нормальним (див. Шаблон:Нп).

Узагальнення

Некорельовані випадкові вектори

Два випадкові вектори 𝐗=(X1,,Xm)𝖳 та 𝐘=(Y1,,Yn)𝖳 називаються некорельованими, якщо

E[𝐗𝐘𝖳]=E[𝐗]E[𝐘]𝖳.

Вони некорельовані тоді й лише тоді, якщо їхня Шаблон:Нп K𝐗,𝐘 дорівнює нулю. [5]Шаблон:Rp

Два комплексні випадкові вектори 𝐙 та 𝐖 називаються некорельованими, якщо їхня крос-коваріаційна матриця та псведокрос-коваріаційна матриця дорівнюють нулю, тобто якщо

K𝐙𝐖=J𝐙𝐖=0,

де

K𝐙𝐖=E[(𝐙E[𝐙])(𝐖E[𝐖])𝖧]

та

J𝐙𝐖=E[(𝐙E[𝐙])(𝐖E[𝐖])𝖳].

Некорельовані стохастичні процеси

Два стохастичні процеси {Xt} та {Yt} називаються некорельованими, якщо їхня крос-коваріація

K𝐗𝐘(t1,t2)=E[(X(t1)μX(t1))(Y(t2)μY(t2))]

завжди дорівнює нулю.[2]Шаблон:Rp Формально:

{Xt},{Yt} некорельованіt1,t2 K𝐗𝐘(t1,t2)=0.

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

Додаткова література

  1. 1,0 1,1 Шаблон:Cite book
  2. 2,0 2,1 Kun Il Park, Fundamentals of Probability and Stochastic Processes with Applications to Communications, Springer, 2018, 978-3-319-68074-3
  3. Virtual Laboratories in Probability and Statistics: Covariance and Correlation, item 17.
  4. Шаблон:Cite book
  5. Шаблон:Cite book