Співвідношення Планка-Ейнштейна
Співвідношення Планка–Ейнштейна[1] (також відоме як співвідношення Планка[2][3][4], енергочастотне співвідношення Планка[5], рівняння Планка[6] або формула Планка[7], хоча останній термін також позначає закон Планка[8][9]) — фундаментальне рівняння в квантовій механіці, яке стверджує, що енергія фотона Шаблон:Math пропорційна його частоті Шаблон:Math:Стала пропорційності Шаблон:Math відома як стала Планка. Це співвідношення записується в кількох еквівалентних формах, в тому числі через кутову частоту Шаблон:Math:де — зведена стала Планка. Це співвідношення пояснює квантову природу світла та відіграє ключову роль у розумінні таких явищ, як фотоефект і випромінювання чорного тіла (де за допомогою гіпотези Планка з нього виводиться закон випромінювання Планка).
Спектральні форми
Світло можна охарактеризувати за допомогою кількох спектральних величин, таких як частота Шаблон:Math, довжина хвилі Шаблон:Math, хвильове число та їх кутові еквіваленти (кутова частота Шаблон:Math, кутова довжина хвилі Шаблон:Math та кутове хвильове число Шаблон:Math). Ці величини пов'язані одна з одною формулоюде Шаблон:Math — швидкість світла. В результаті співвідношення Планка може приймати такі «стандартні» формиа також такі «кутові» форми,Стандартні форми використовують сталу Планка Шаблон:Math, а кутові форми — зведену сталу Планка Шаблон:Math.
Відношення де Бройля
Співвідношення де Бройля[10][11][12] між імпульсом та довжиною хвилі де Бройля[5] узагальнює співвідношення Планка на випадок, коли замість електромагнітних хвиль розглядаються хвилі матерії. Луї де Бройль стверджував, що якби частинки мали хвильову природу, співвідношення Шаблон:Math також було б застосовним і до них, і постулював, що частинки мали б довжину хвилі, рівну Шаблон:MathабоВідношення де Бройля також часто записується у векторній форміде Шаблон:Math — вектор імпульсу, а Шаблон:Math — кутовий хвильовий вектор.
Частотна умова Бора
Частотна умова Бора[13] стверджує, що частота фотона, поглинутого або випущеного під час електронного переходу, пов'язана з різницею енергій Шаблон:Math між двома енергетичними рівнями, що беруть участь у переході[14]:Це прямий наслідок співвідношення Планка-Ейнштейна.
Див. також
Примітки
Література
- Cohen-Tannoudji, C., Diu, B., Laloë, F. (1973/1977). Quantum Mechanics, translated from the French by S.R. Hemley, N. Ostrowsky, D. Ostrowsky, second edition, volume 1, Wiley, New York, Шаблон:ISBN.
- French, A.P., Taylor, E.F. (1978). An Introduction to Quantum Physics, Van Nostrand Reinhold, London, Шаблон:ISBN.
- Griffiths, D.J. (1995). Introduction to Quantum Mechanics, Prentice Hall, Upper Saddle River NJ, Шаблон:ISBN.
- Landé, A. (1951). Quantum Mechanics, Sir Isaac Pitman & Sons, London.
- Landsberg, P.T. (1978). Thermodynamics and Statistical Mechanics, Oxford University Press, Oxford UK, Шаблон:ISBN.
- Messiah, A. (1958/1961). Quantum Mechanics, volume 1, translated from the French by G.M. Temmer, North-Holland, Amsterdam.
- Schwinger, J. (2001). Quantum Mechanics: Symbolism of Atomic Measurements, edited by B.-G. Englert, Springer, Berlin, Шаблон:ISBN.
- van der Waerden, B.L. (1967). Sources of Quantum Mechanics, edited with a historical introduction by B.L. van der Waerden, North-Holland Publishing, Amsterdam.
- Weinberg, S. (1995). The Quantum Theory of Fields, volume 1, Foundations, Cambridge University Press, Cambridge UK, Шаблон:ISBN.
- Weinberg, S. (2013). Lectures on Quantum Mechanics, Cambridge University Press, Cambridge UK, Шаблон:ISBN.
- ↑ Landsberg (1978), p. 199.
- ↑ French & Taylor (1978), pp. 24, 55.
- ↑ Cohen-Tannoudji, Diu & Laloë (1973/1977), pp. 10–11.
- ↑ Шаблон:Harvnb, p. 39.
- ↑ 5,0 5,1 Schwinger (2001), p. 203.
- ↑ Landé (1951), p. 12.
- ↑ Griffiths, D.J. (1995), pp. 143, 216.
- ↑ Griffiths, D.J. (1995), pp. 217, 312.
- ↑ Weinberg (2013), pp. 24, 28, 31.
- ↑ Weinberg (1995), p. 3.
- ↑ Messiah (1958/1961), p. 14.
- ↑ Cohen-Tannoudji, Diu & Laloë (1973/1977), p. 27.
- ↑ Flowers et al. (n.d), 6.2 The Bohr Model
- ↑ van der Waerden (1967), p. 5.