Спряжений оператор

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Спря́жений оператор — одне з важливих понять в функціональному аналізі.

Означення

Нехай  A:E1E2лінійний неперервний оператор, що відображає нормований простір E1 в нормований простір E2. Тоді спряженим оператором оператору A називається таке відображення A:E2E1 спряжених просторів, що діє згідно з правилом:

(Af)(x)=f(Ax)(fE2,xE1).

Рівності можна надати більш виразної форми, якщо значення ϕ(x) функціонала ϕE на елементі xE записувати у вигляді x,ϕ. Тоді спряжений оператор A визначається рівністю

x,Af=Ax,f(fE2,xE1).

Гільбертів простір

Відмітимо, що, згідно з теоремою Ріса про загальний вигляд лінійного неперервного функціоналу, заданого на гільбертовому просторі H, оператор A:HH, спряжений до лінійного неперервного оператора A:HH, визначається за допомогою рівності

(x,Ay)=(Ax,y)(x,yH),

що збігається в такому випадку з рівністю, якою визначається спряжений оператор.

В гільбертовому просторі найцікавішими є ті оператори, що рівні своїм спряженим: A=A, так звані самоспряжені оператори. Таким чином, оператор A(H) називається самоспряженим, якщо (Ax,y)=(x,Ay) для довільних елементів x і y гільбертового простору H. Для самоспряженого оператора A:HH справедлива рівність A=supx1|(Ax,x)|.

Джерела

Шаблон:Функційний аналіз