Елементарна алгебра

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Елемента́рна а́лгебра (Шаблон:Lang-en) — алгебра, що подається у вигляді навчальної дисципліни, орієнтованої на вивчення у загальноосвітній школі. Разом з арифметикою, елементарною геометрією та плоскою тригонометрією належить до елементарної математики, яка вивчається у рамках шкільної програмиШаблон:Sfn. Дисципліна розглядає: основні поняття алгебри, основи комбінаторики, алгебраїчні вирази, раціональні та ірраціональні рівняння, системи рівнянь, функції та їх графіки, числові послідовності тощо.

Основні поняття

В алгебрі прийнято записувати математичні вирази (формули) в узагальненому виді, замінюючи конкретні числа на літерні символи, завдяки чому при вирішенні однотипних задач досягається максимальна узагальненість результату. Основним змістом алгебри є правила тотожних перетворень формул, що є необхідними для вирішення рівнянь, аналізу залежностей, оптимізації системи, що розглядається та інших практичних задачШаблон:Sfn.

Крім літер і чисел, у формулах елементарної алгебри використовуються арифметичні операції: (додавання, віднімання, множення, ділення, піднесення до степеня, добування кореня) та елементарні функції (логарифм, тригонометричні функції). Дві формули, об'єднані знаком рівності, називаються рівнянням.

Алгебраїчна нотація визначає загальні особливості запису алгебраїчних виразів. Тут є певні правила, домовленості та спеціальна термінологія. Наприклад у виразі 3x22xy+c є наступні компоненти: Шаблон:Center

Якщо символ операції між двома виразами не вказаний, то мається на увазі операція множення:

ab=ab;1,2 x=1,2x;π(a2+b2)=π(a2+b2)

Приклад формули: площа трикутника S так виражається через довжину однієї із сторін a і величину висоти h, опущеної на сторону a:

S=12ah

Найпростіший алгебраїчний вираз — це одночлен, що складається з числового множника, помноженого на один або більше літерних символівШаблон:Sfn. Приклади:

1,2 x;2abc2;x2w

Алгебраїчні суми (тобто суми та/або різниці) одночленів називають многочленами. Вирази, що мають вид частки від ділення одного многочлена на інший, називається алгебраїчним дробом. Дії з алгебраїчними дробами є аналогічними до дій із звичайними дробами — розкладання чисельника й знаменника на множники, приведення декількох дробів до спільного знаменника, скорочення чисельника й знаменника на спільний множник тощо.

Закони елементарної алгебри

Обчислення значення виразу

Порядок виконання операцій вказується дужками. Якщо дужки відсутні, то пріоритетність у порядку зменшення є наступною:

  1. Піднесення до степеня.
  2. Обчислення функції.
  3. Множення та ділення.
  4. Додавання та віднімання.

Приклади:

  • abc=a(bc)
  • sinx2=sin(x2)
  • sina+b=(sina)+b

При обчисленні значення виразу замість літерних символів підставляють їхні числові значення, виходячи з умови конкретної задачі. Множина числових значень, при яких вираз має зміст, називається областю допустимих значень цього виразуШаблон:Sfn. Приклад: для виразу a+bab область допустимих значень — усе пари a,b, у яких ab.

Властивості операцій

a+b=b+a. 
  • Віднімання є дією, оберненою до додавання.
  • Віднімання числа b є рівнозначним додаванню числа протилежного знаку:
ab=a+(b). 
ab=ba 
  • Ділення є дією, оберненою до множення.
  • Ділення на нуль є неможливим.
  • Ділення на число b є рівнозначним множенню на число, обернене до b:
ab=a(1b).
  • Піднесення до степеня не є комутативним. Тому у нього є дві обернені операції: добування кореня й логарифмування.
    • Приклад: якщо 3x=10, то x=log310. Якщо x2=10, то x=10.
  • Корінь парного степеня з від'ємного числа не існує (серед дійсних чисел).
  • Асоціативна (сполучна) властивість додавання: (a+b)+c=a+(b+c).
  • Асоціативна (сполучна) властивість множення: (ab)c=a(bc).
  • Дистрибутивна (розподільна) властивість множення: c(a+b)=ca+cb.
  • Дистрибутивна (розподільна) властивість для піднесення до степеня: (ab)c=acbc.
  • Додавання показників степеня: abac=ab+c.
  • Множення показників степеня: (ab)c=abc.

Властивості рівності

Інші закони

  • Якщо a=b і c=d, то a+c=b+d. (адитивність рівності)
    • Якщо a=b, то a+c=b+c для будь-якого c
  • Якщо a=b і c=d, то ac = bd. (мультиплікативність рівності)
    • Якщо a=b, то ac=bc для будь-якого c
  • Якщо значення двох символів збігаються, то замість одного можна підставити інший (принцип підстановки).
  • Якщо a>b і b>c, то a>c (транзитивність порядку).
  • Якщо a>b, то a+c>b+c для будь-якого c.
  • Якщо a>b і c>0, то ac>bc.
  • Якщо a>b і c<0, то ac<bc.

Деякі алгебраїчні тотожності

Шаблон:Seealso
(a+b)(ab)=a2b2
(a+b)2=a2+2ab+b2;(ab)2=a22ab+b2
(a+b)3=a3+3a2b+3ab2+b3;(ab)3=a33a2b+3ab2b3
a3+b3=(a+b)(a2ab+b2);a3b3=(ab)(a2+ab+b2)

Розв'язування рівнянь

Шаблон:Main Рівняння — це рівність виду:

f(x1,x2)=g(x1,x2)

Розв'язування рівняння — сукупність дій стосовно рівності, для знаходження таких значень аргументів, при яких ця рівність забезпечується. На можливі значення аргументів можуть бути накладені додаткові умови (цілочисельності, дійсності тощо). Розв'язування рівнянь — одна з головних задач алгебри зокрема і математики взагалі. У ході історичного розвитку науки були розроблені різноманітні методи (алгоритми) розв'язування для великої кількості різновидів цієї задачі.

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

Джерела

Шаблон:Математика-footer