Оксид цезію

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Речовина

Окси́д це́зію — неорганічна бінарна сполука Цезію та Оксигену складу Cs2O. Помаранчеві кристали, які червоніють при нагріванні і згодом стають чорними. Проявляє сильні осно́вні властивості. Основними природними джерелами оксиду цезію є мінерали полуцит і вороб'євіт.

Поширення у природі

Полуцит

Оксид цезію зустрічається у земній корі у мінералах, багатих на SiO2 та Al2O3 (часто разом з оксидом рубідію). Основними мінералами, які містять Cs2O є полуцит і вороб'євіт. Незначні його кількості присутні також у лепідоліті та амазоніті.

Фізичні властивості

Оксид цезію предсталяє собою помаранчеві кристали. При нагріванні кристали червоніють і невдовзі стають чорними. Сполука стійка до сухого повітря, але чутлива до світла (темнішає та розкладається). Активно взаємодіє з водою та дещо менше зі спиртами.

Отримання

Оксид цезію можна синтезувати взаємодією цезію з киснем на холоді:

4Cs+O2lowT2Cs2O

При звичайних температурах продуктом спалювання цезію є його супероксид. Прокалюванням супероксиду можна отримати оксид:

Cs+O2CsO2
CsO2400640oCCs2O2+O2640980oCCs2O+O2

Оксид також утворюється при прокалювання карбонату цезію:

Cs2CO36201000oC,vacuumCs2O+CO2

Хімічні властивості

За підвищених температур оксид цезію розкладається:

2Cs2O300500oC2Cs+Cs2O2

Активно взаємодіє з водою, утворюючи сильнолужний розчин гідроксиду цезію:

Cs2O+H2O2CsOH

В атмосфері водню з Cs2O швидко утворюється його гідрид та гідроксид:

Cs2O+H2180oCCsH+CsOH

Проявляє сильні осно́вні властивості, реагуючи з кислотами, кислотними оксидами а також рідким амоніаком:

Cs2O+2HCl2CsCl+H2O
Cs2O+CO2Cs2CO3
Cs2O+NH350oCCsNH2+CsOH

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

Джерела