Оксид рубідію

Окси́д рубі́дію — неорганічна бінарна сполука Рубідію та Оксигену складу Rb₂O. Являє собою світло-жовті кристали, які при нагріванні темнішають. Проявляє сильні осно́вні властивості. У природі розповсюджений у складі мінералів лепідоліту, амазоніту та полуциту.

Поширення у природі

Жовтий лепідоліт

Оксид рубідію поширений у земній корі разом із оксидом цезію в породах, багатих на SiO₂ та Al₂O₃. Основними представниками мінералів, які містять оксид рубідію є лепідоліт, амазоніт та полуцит (містить Rb₂O у вигляді домішок). Для отримання оксиду рубідію зазвичай використовують лепідоліт та полуцит.

Невеликі кількості оксиду рубідію були знайдені у кременистих метеоритах.

Фізичні властивості

Оксид рубідію являє собою світло-жовті кристали, які при нагріванні темнішають до яскраво-жовтих. Стійкий на сухому повітрі. Дана сполука є світлочутливою: при дії світла темнішає та розкладається.

Отримання

Оксид рубідію можна синтезувати взаємодією рубідію з киснем на холоді:

$\mathrm{4}\mathrm{R}\mathrm{b}\mathrm{+}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}\stackrel{lowT}{\to }\mathrm{2}\mathrm{R}{\mathrm{b}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}$

При звичайних температурах продуктом спалювання рубідію є його Шаблон:Li. Тривалим прокалюванням супероксиду можна отримати оксид:

$\mathrm{R}\mathrm{b}\mathrm{+}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}\mathrm{\to }\mathrm{R}\mathrm{b}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}$

$\mathrm{R}\mathrm{b}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}\stackrel{400-800^{o}C}{\to }\mathrm{R}{\mathrm{b}}_{\mathrm{2}}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}\mathrm{+}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}\stackrel{>1010^{o}C}{\to }\mathrm{R}{\mathrm{b}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}\mathrm{+}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}$

Оксид також утворюється при прокалювання карбонату рубідію:

$\mathrm{R}{\mathrm{b}}_{\mathrm{2}}\mathrm{C}{\mathrm{O}}_{\mathrm{3}}\stackrel{>900^{o}C,vacuum}{\to }\mathrm{R}{\mathrm{b}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}\mathrm{+}\mathrm{C}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}\mathrm{\uparrow }$

Хімічні властивості

За підвищених температур оксид рубідію розкладається:

$\mathrm{2}\mathrm{R}{\mathrm{b}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}\stackrel{400-550^{o}C}{\to }\mathrm{2}\mathrm{R}\mathrm{b}\mathrm{+}\mathrm{R}{\mathrm{b}}_{\mathrm{2}}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}$

Він активно взаємодіє з водою, утворюючи сильнолужний розчин гідроксиду рубідію:

$\mathrm{R}{\mathrm{b}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}\mathrm{+}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}\mathrm{\to }\mathrm{2}\mathrm{R}\mathrm{b}\mathrm{O}\mathrm{H}$

Пропускаючи водень через розігрітий Rb₂O, утворюється його гідрид:

$\mathrm{R}{\mathrm{b}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}\mathrm{+}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\stackrel{t}{\to }\mathrm{R}\mathrm{b}\mathrm{H}\mathrm{+}\mathrm{R}\mathrm{b}\mathrm{O}\mathrm{H}$

Проявляє сильні осно́вні властивості, реагуючи з кислотами, кислотними оксидами а також рідким амоніаком:

$\mathrm{R}{\mathrm{b}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}\mathrm{+}\mathrm{2}\mathrm{H}\mathrm{C}\mathrm{l}\mathrm{\to }\mathrm{2}\mathrm{R}\mathrm{b}\mathrm{C}\mathrm{l}\mathrm{+}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}$

$\mathrm{R}{\mathrm{b}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}\mathrm{+}\mathrm{C}{\mathrm{O}}_{\mathrm{2}}\mathrm{\to }\mathrm{R}{\mathrm{b}}_{\mathrm{2}}\mathrm{C}{\mathrm{O}}_{\mathrm{3}}$

$\mathrm{R}{\mathrm{b}}_{\mathrm{2}}\mathrm{O}\mathrm{+}\mathrm{N}{\mathrm{H}}_{\mathrm{3}}\stackrel{-50^{o}C}{\to }\mathrm{R}\mathrm{b}\mathrm{N}{\mathrm{H}}_{\mathrm{2}}\mathrm{\downarrow }\mathrm{+}\mathrm{R}\mathrm{b}\mathrm{O}\mathrm{H}$

Див. також

• Гідроксид рубідію
• Шаблон:Li

Джерела

• Шаблон:Книга Шаблон:Ref-en
• Шаблон:Книга Шаблон:Ref-ru
• Шаблон:Книга Шаблон:Ref-ru