Оксид нікелю(II)
Окси́д ні́келю(II), ні́кель(II) оксид — неорганічна бінарна сполука складу NiO. За звичайних умов є зеленуватими кристалами. У природі перебуває у вигляді мінералу бунзеніту. Оксид проявляє слабкі амфотерні властивості. Використовується як каталізатор та зелений пігмент.
Поширення у природі
Оксид нікелю(II) є доволі малопоширеною в природі сполукою. Він розповсюджений, головним чином, у вигляді мінералу бунзеніту.
Отримання
Оксид нікелю отримують, перш за все, термічним розкладанням у вакуумі або атмосфері азоту його кисневмісних сполук (гідроксиду, нітрату, сульфату):
Іншим методом отримання оксиду NiO є окиснення сполук, наприклад, металевого нікелю або його сульфіду. Проте в даному випадку можуть утворюватися домішки інших оксидів нікелю (Ni2O3, Ni3O4, NiO2).
Хімічні властивості
Оксид нікелю не взаємодіє з водою та не піддається окисненню. Він є амфотерним оксидом. Реагує з розведенимим кислотами (однак, після тривалого прокалювання стає майже не реакційноздатним). Більшість солей Ni2+ мають насичений зелений колір розчинів:
При спіканні взаємодіє із лугами та оксидами активних металів (наприклад, лужноземельних):
NiO розчиняється у концентрованому гідроксиді амонію, утворюючи координаційні сполуки. Атом Нікелю здатен координувати 4 або 6 лігандів:
Оксид відновлюється під дією водню та коксу до металевого нікелю:
Застосування
Оксид нікелю широко використовується як зелений пігмент для керамічної промисловості, а також як каталізатор.