Лема Гензеля

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нехай f(x) — це многочлен з цілими (або p-адичними цілими) коефіцієнтами, нехай m, k це додатні цілі такі, що mk. Якщо r є цілим таким, що

f(r)0(modpk) і f(r)≢0(modp)

тоді існує ціле s таке, що

f(s)0(modpk+m) і rs(modpk).

І також, таке s єдине за модулем pk+m і його можна обчислити як таке ціле

s=rf(r)a де a це ціле, що задовольняє a[f(r)]1(modpm).

Зауважимо, що f(r)0(modpk) так, що дотримується умова sr(modpk). Додатково зазначимо, що якщо f(r)0(modp), тоді можливо мати 0, 1 чи декілька s.

Виведення

Виведення леми розглядає розклад у ряд Тейлора функції f в околі r. З rs(modpk) ми бачимо, що s повинно мати таку форму s=r+tpk для деякого цілого t.

Нехай f(r+tpk)=n=0Ncn (tpk)n, де c0=f(r),c1=f(r), отже

f(r+tpk)=f(r)+tpkf(r)+p2kt2g(t) для деякого многочлена g(t) з цілими коефіцієнтами.

Ділячи обидві частини за модулем pk+m,mk, ми бачимо, що для того, щоб виконувалось f(s)0(modpk+m), нам треба

0f(r+tpk)f(r)+tpkf(r)(modpk+m)

Тоді ми зауважимо, що f(r)=zpk для деякого цілого z оскільки r є коренем f(x)0(modpk). Таким чином,

0(z+tf(r))pk(modpk+m),

тобто

0z+tf(r)(modpm).

Розв'язуючи для t у /pm отримуємо згадану вище формулу для s. Припущення, що f(r) не ділиться на p гарантує, що f(r) має унікальне обернене за модулем pm. Отже, розв'язок для t існує і єдиний за модулем pm і s існує і єдине за модулем pk+m.

Наслідки

  • Якщо f(r)0(modp) і r є розв'язком f(x)0(modpk+1), тоді r підіймається до s=r+tp для всіх цілих 0tp1. Отже, r підіймається до p відмінних розв'язків f(x)0(modpk+1).
  • Якщо f(r)0(modp), але r не є розв'язком f(x)0(modpk+1), тоді r не підіймається до якогось розв'язку f(x)0(modpk+1). Отже, якщо f(x)0(modpk+1) має розв'язки, то жоден з них не лежить над r.[1]

Приклад

Розв'язати конгруентність x21mod125. Тобто f(x)=x2+1,f(x)=2x. За модулем 5: 221mod5, тому покладемо r=2. f(r)4mod5, отже a=1.

r1=2mod5r2=r1f(r1)amod25=2(5)(1)mod25=7mod25r3=r2f(r2)amod125=7(50)(1)mod125=57mod125

Примітки

Шаблон:Reflist

Посилання