Лема Берже

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У теорії графів, лема Берже стверджує, що парування M є найбільшим тоді і тільки тоді, якщо в G немає шляхів розширення щодо M.

Допоміжна лема

Розглянемо граф G і припустимо, що M і M є двома паруваннями в G. Нехай G буде графом отриманим у висліді взяття симетричної різниці M і M; тобто (MM)(MM). G складатиметься із компонент зв'язності, кожна з яких належить до одного з таких класів:

  1. Ізольована вершина.
  2. Парний цикл чиї ребра чергуються між M і M.
  3. Шлях чиї ребра чергуються між M і M, який не є циклом.

Цю лему можна довести звернувши увагу на те, що кожна вершина в G може бути інцидентна не більше ніж двом ребрам: одному з M і одному з M. Графи чиї вершини мають степені, що менші або дорівнюють 2, повинні складатись з або ізольованих вершин, або циклів, або шляхів. Більше того, кожний шлях і цикл у G повинен перемежовувати ребра між M і M. Для того, щоб цикл відповідав цій умові, він мусить мати однакову кількість ребер з M і M, тобто парну кількість ребер.

Доведення

Припустимо існує шлях розширення P щодо M. Розглянемо симетричну різницю MP. Тому що P — це шлях розширення щодо M, MP також є паруванням в G і |MP|=|M|+1. Отже, протиріччя, тобто M — найбільше.

Припустимо M не найбільше парування. Нехай M буде найбільшим паруванням і, відповідно, маємо |M|>|M|. Розглянемо MM. Кожна вершина в MM має не більше двох сусідніх, оскільки і M, і M можуть додати по одній такій вершині. Згідно з попередньою лемою, MM складається з циклів парної кількості ребер, шляхів та ізольованих вершин. Отже M може мати більше ребер більше M тільки завдяки шляхам. Отже, існує не менше одного шляху в MM, який має більше з M ніж з M. Але такий шлях є шляхом розширення для M.

Посилання