Лабораторна система

Лаборато́рна систе́ма — термін, який вживається при розгляді задач розсіювання для позначення системи відліку, зв'язаної із спостерігачем.

Лабораторна система — це та система відліку, в якій проводяться експерименти. Теоретичні розрахунки ймовірності розсіювання частинок зазвичай проводяться в системі центру мас.

Співвідношення між лабораторною системою й системою центру мас

При переході від однієї системи відліку до іншої змінюються значення кута розсіювання.

Якщо $\mathrm{\Phi }$ — кут розсіювання в системі центру мас, а $\theta$ — кут розсіювання в лабораторній системі, то між ними існує співвідношення

$\text{tg}\theta =\frac{\sin \mathrm{\Phi }}{m_1/m_2+\cos \mathrm{\Phi }}$,

де $m_1$ — маса частинок пучка, а $m_2$ — маса частинок мішені.

Аналіз цієї формули показує, що частинки, розсіяні в системі центру мас на різні кути, можуть мати однаковий кут розсіювання в лабораторній системі.

Відповідно, перетини розсіювання зв'язані співвідношенням

$\sigma (\theta )=\sigma (\mathrm{\Phi })\frac{(1+{\gamma }^2+2\gamma \cos \mathrm{\Phi }{)}^{3/2}}{|1+\gamma \cos \mathrm{\Phi }|}$,

де $\gamma =m_1/m_2$.

Джерела

• Шаблон:Cite book, 516 с.