Кут Кабіббо

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кабіббо кут — параметр спрощеної теорії слабкої взаємодії, що розглядає тільки два покоління кварків і лептонів. Дозволяє математично описувати процеси за участю слабкої взаємодії зі зміною і без зміни дивності, що значно різняться між собою за їх ймовірністю. Вперше був використаний Ніколою Кабіббо в 1963 році, коли були відомі лише два покоління кварків і лептонів[1]. Приблизно дорівнює 130. Завдяки його малій величині ймовірності розпадів зі зміною дивності значно менше ймовірностей розпадів без зміни дивності[2].

У спрощеній математичній моделі слабкої взаємодії з використанням кута Кабіббо повний заряджений струм є сумою лептонного νe¯Oαe+νμ¯Oαμ і кваркового u¯Oαd+c¯Oαs струмів. Тут d,s — лінійні комбінації кварків d,s, що визначаються кутом Кабіббо θc: d=dcosθc+ssinθc[3], s=dsinθc+scosθc, a¯ — оператор народження частинки a, b — оператор знищення частинки b, Oα=γα(1+γ5), γα — чотири матриці Дірака, α=0,1,2,3,γ5=iγ0γ1γ2γ3.

У сучасній моделі слабкої взаємодії повний заряджений струм має вигляд: νe¯Oαe+νμ¯Oαμ+ντ¯Oατ+u¯Oαd+c¯Oαs+t¯Oαb. Тут d,s,b виражаються через d,s,b за допомогою трьох кутів θ1,θ2,θ3 і фазовий множник (матриця Кобаясі — Масукави). Кут θ1 близький у кута Кабіббо.

Примітки

Шаблон:Reflist

  1. Cabibbo N. Unitary symmetry and leptonic decays Шаблон:Webarchive // Phys. Rev. Letters, 10, 531, 1963
  2. Бернстейн Дж. Элементарные частицы и их токи. — М., Мир, 1970. — с. 331—348
  3. Окунь Л. Б. Физика элементарных частиц. — М., Наука, 1988. — Тираж 17700 экз. — с. 55-56