Добуток Хатрі-Рао
Добуток Хатрі-Рао (Шаблон:Lang-en) — матрична операція перемноження матриць, що визначається виразом[1][2]:
в якому ij-й блок являє собою добуток Кронекера Шаблон:Nowrap відповідних блоків A і B за умови, що кількість рядків і стовпців обох матриць однакова. Розмірність добутку — Шаблон:Nowrap.
Наприклад, якщо матриці A і B мають блокову розмірність Шаблон:Nowrap
отримаємо:
Стовпцевий добуток Хатрі-Рао
Стовпцевий добуток Кронекера двох матриць також прийнято називати добутком Хатрі-Рао. Цей добуток передбачає, що блоки матриць є їх стовпцями. В такому випадку Шаблон:Nowrap, Шаблон:Nowrap, Шаблон:Nowrap і для кожного j: Шаблон:Nowrap. Результатом добутку є Шаблон:Nowrap- матрица, кожен стовпець якої отримується як добуток Кронекера відповідних стовпців матриць A і B. Спираючись на розбиття матриць з попереднього прикладу на стовпці, отримаємо:
і далі:
Застосування
Стовпцева версія добутку Хатрі-Рао застосовується в лінійній алгебрі для аналітичної обробки даних[3] і оптимізації рішень проблеми обернення діагональних матриць.[4][5]
В 1996 р. стовпцевий добуток Хатрі-Рао був запропонований для формалізації задачі оцінювання напрямку приходу та часу затримки сигналів в цифровій антенній решітці[6], а також для опису відгуку 4-координатного радара[7].
Торцевий добуток

Альтернативна концепція добутку матриць, яка на відміну від стовпцевої версії добутку Хатрі-Рао використовує розбиття матриць на рядки, була запропонована Слюсарем В. І.[8] в 1996 р. і названа ним торцевий добуток (Шаблон:Lang-en)[7][9][10][11] або транспонований добуток Хатрі-Рао (Шаблон:Lang-en)[12].
Цей тип матричного добутку спирається на перемноження елементів рядків двох і більше матриць з однаковою кількістю рядків за правилом добутку Кронекера. Використовуючи розбиття матриць з попередніх прикладів на рядки:
Основні властивості
Шаблон:Ordered list
Наприклад[13],
та інші. Крім того, Слюсарем В. І. були запропоновані блокові версії транспонованого добутку та досліджені їх властивості[7].
Блоковий торцевий добуток

Для блокових матриць з однаковою кількістю рядків у відповідних блоках
згідно з визначенням[7][10], блоковий торцевий добуток запишеться у вигляді:
- .
Аналогічно для блокового транспонованого торцевого добутку (або блокового стовпцевого добутку Хатрі-Рао) двох матриць з однаковою кількістю стовпців у відповідних блоках справедливо[7]:
- .
Основні властивості
Застосування
Родина торцевих добутків матриць стала основою започаткованої Слюсарем В. І. тензорно-матричної теорії цифрових антенних решіток для радіотехнічних систем[12], яка надалі отримала розвиток як частина теорії цифрової обробки сигналів.
Торцевий добуток набув широкого поширення в системах машинного навчання, статистичній обробці великих даних[13]. Він дозволяє скоротити обсяги обчислень при реалізації методу зменшення розмірності даних, що одержав назву тензорний скетч[13] а також швидкого перетворення Джонсона — Лінденштрауса[13]. При цьому здійснюється перехід від матриці великої розмірності до добутку Адамара, що оперує матрицями меншого розміру. Похибки апроксимації данних великої розмірності на основі торцевого добутку матриць задовольняють лемі Джонсона — Лінденштрауса[13][15]. У тому ж контексті ідея торцевого добутку може бути використана для вирішення завдання диференційної приватності (Шаблон:Lang-en)[16]. Крім того, аналогічні обчислення були застосовані для формування тензорів співпадань в задачах обробки природної мови і побудови гіперграфів подібності зображень[17].
Торцевий добуток використаний у 2003 р. для P-сплайн апроксимації[18], у 2006 р. — для побудови узагальнених лінійних моделей масивів даних (GLAM) при їх статистичній обробці[19], а також для ефективної реалізації ядрових методів машинного навчання та дослідження взаємодії генотипів з оточуючим середовищем[20].
Див. також
Примітки
Джерела
- Шаблон:Cite journal
- Шаблон:Citation
- Matrix Algebra & Its Applications to Statistics & Econometrics./C. R. Rao with M. Bhaskara Rao. — World Scientific. — 1998. — P. 216.
- ↑ Шаблон:Cite journal
- ↑ Шаблон:Citation
- ↑ See e.g. H.D. Macedo and J.N. Oliveira. A linear algebra approach to OLAP. Formal Aspects of Computing, 27(2):283–307, 2015.
- ↑ Шаблон:Cite journal
- ↑ Шаблон:Cite journal
- ↑ Шаблон:Cite news
- ↑ 7,0 7,1 7,2 7,3 7,4 7,5 Шаблон:Cite journal
- ↑ Anna Esteve, Eva Boj & Josep Fortiana (2009): Interaction Terms in Distance-Based Regression, Communications in Statistics — Theory and Methods, 38:19, P. 3501 [1] Шаблон:Webarchive
- ↑ 9,0 9,1 Шаблон:Cite journal
- ↑ 10,0 10,1 10,2 Шаблон:Cite journal
- ↑ Шаблон:Cite journal
- ↑ 12,0 12,1 Шаблон:Cite web
- ↑ 13,0 13,1 13,2 13,3 13,4 Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюtensorsketchне вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюlectureне вказано текст - ↑ Шаблон:Cite conference
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюk2010не вказано текст - ↑ Bryan Bischof. Higher order co-occurrence tensors for hypergraphs via face-splitting. Published 15 February, 2020, Mathematics, Computer Science, ArXiv Шаблон:Webarchive
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюsplineне вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюGLAMне вказано текст - ↑ Johannes W. R. Martini, Jose Crossa, Fernando H. Toledo, Jaime Cuevas. On Hadamard and Kronecker products in covariance structures for genotype x environment interaction.//Plant Genome. 2020;13:e20033. Page 5. [2]