Алгебра Фреше

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Алгебра Фреше (A,qn) - комплексна топологічна алгебра[1], локально опуклий метризовуваний простір X, наділений структурою алгебри, причому алгебричні операції у ньому є неперервними. Напівнорми qn на A породжують локально опуклу топологію на X, їх можна обрати мультиплікативно опуклими. Іншими словами, топологія на X задається деякою зліченною системою напівнорм qj таких, що[2]

qj(xy)qj(x)qj(y),x,yX,j=1,...,.

Тобто модуль Фреше над алгеброю A є повним метризовуваним локально опуклим простором разом із неперервним зовнішнім множенням на елементи алгебри A. Наприклад, модуль Фреше над A є локально опуклим простором, який реалізується як проективний тензорний добуток AE для декотрого метризованого простору E. Такі модулі називаються вільними[3].

Визначення

Локально опуклий простір - векторний простір, наділений локально опуклою топологією (не обов'язково хаусфордовий). Поповнення такого простору E є поповненням асоційованого з ним локально опуклого хаусфордового простору Esep=E/{0}¯ й позначається E~.

Проективний тензорний добуок локально опуклих просторів E та F позначається EpF.

Нехай E та F є хаусфордовими, тоді бази окілів нуля у просторах EpF та E^F можуть побудованими наступним чином. Для пари множин UE та VF існує множина

UV={xy|XU,yV}EF.

Зрозуміло, якщо UE та VF є векторними просторами, то їхній тензорний добуток як множин у E та F не збігається з їхнім тензорним добутком як векторних просторів. Нехай також O(UV) є абсолютною оболонкою виділеної множини. Тоді якщо U пробігає яку-небудь базу абсолютно опуклих окілів нуля у E, а V - яку-небудь базу абсолютно опуклих окілів нуля у F, то множини типу O(UV) утворюють базу окілів нуля у EpF, а їхнє замикання O(UV) у просторі E^F - базу окілів нуля у E^F.

Топологія на просторах EpF та E^F визначається класом усеможливих тензорних напівнорм pq, де p пробігає довільний спрямований визначальний клас напівнорм на E, a q - на F.

Ядерне відображення - лінійний оператор 𝒬, який відображає один локально опуклий простір E у другий F, 𝒬:EF за умови, якщо він представляється у вигляді

x𝒬x=i=1kix(x)*yi,

де {ki} є сумою числової послідовності, {x*} - рівностепенево неперервна послідовність у E* (спряженому до E просторі), {yi} - послідовність елементів повної обмеженої опуклої закругленої множини у F; значення лінійного функціоналу x* на векторі x тут позначено x(x)*. Таким чином припускається спеціального виду апроксимація операторами скінченного рангу (тобто лінійними неперервними операторами із скінченновимірними образами) по ядерній нормі.

Простір неперервних лінійних відображень локально опуклих просторів E та F позначмо через 𝔔(E,F). Для кожного локально опуклого простору G й кожного u𝔔(E,F) існують лінійні відображення

uG,*:𝔔(E,F)𝔔(E,F),𝔮u𝔮,

uG*:𝔔(E,F)𝔔(E,F),𝔮𝔮u,

натуральні по G.

Нехай тепер E та F - локально опуклі простори. Для будь-яких підмножин SE та UF

M(S,U)={𝔮𝔔(E,F):𝔮(S)U}.

Якщо 𝔖 - фіксована система обмежених підмножин простру E, то множини типу M(S,U), де E пробігає 𝔖, а U - довільну передбазу окілів нуля у F, утворюють передбазу окілів нуля для деякої локально опуклої топології на 𝔔(E,F), яка є топологією рівномірної збіжності на елементах з 𝔖, що можна позначити 𝔔b(E,F). Для нормованих просторів E та F топологія на такому просторі 𝔔b(E,F) задається звичайною операторною нормою.

Нехай E є векторним простором, а p - напівнорма на E. Фактор-простір E0=E/p1(0) є нормованим простором відносно фактор-норми напівнорми p. Якщо E - топологічний векторний простір, а напівнорма p є неперервною, то відображення ζ=EEp,xy+p1(0), де Ep є поповненням виділеного фактор-простору, є неперервним. Пара (Ep,ζ) (або сам простір Ep) є супутнім простору E банаховим простором, який відповідає напівнормі p.

Топологічна алгебра A є наділена локально опуклою топологією, відносно якої операція добутку A×AA роздільно є неперервною. Якщо A є повною, а добуток у A неперервний, то така алгебра називається ^-алгеброю. Добуток у ^-алгебрі A визначає неперервне лінійне відображення A^AA,abab.

Напівнорма |||| на A називається субмультиплікативною, якщо вона задовільняє умові ||ab||||a||||b||a,bA. Топологічна алгебра A є локально m-опуклою, якщо її топологія може бути задана класом субмультиплікативних напівнорм. Повна така алгебра називається алгеброю Арнеса-Майкла. Поповнення A відносно топології, яка породжена класом субмультиплікативних норм на A називається її оболонкою Аренса-Майкла. Комутативна алгебра Фреше A як частковий випадок алгебри Аренса-Майкла є зворотною границею системи супутніх банахових алгебр, кожна з яких є поповненням за фактор-переднормою результату факторизації алгебри за ядром переднорми[4]. Нехай у такому випадку простір E є локально опуклим і нехай є спрямований (відносно порядку ) клас неперервних напівнорм 𝒫 на E, який визначає його топологію. Тоді банахові простори Ep й відображення ηpq (p пробігає 𝒫) утворюють зворотну систему, а відбраження ηp,p𝒫, визначають канонічне неперервне лінійне відображення η:Elim(Eo,ηpq,𝒫), де p,q є неперервними напівнормами на E та неперервне лінійне відображення ηpq:EqEp задовільняє співвідношенню ηpqηq=ηp. [5]

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

Шаблон:Ізольована стаття