Побудова Пелі

Матеріал з testwiki
Версія від 16:24, 7 лютого 2022, створена imported>Леонід Панасюк (Література)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Побудова Пелі — це метод побудови матриць Адамара за допомогою скінченного поля. Побудову описав 1933 року англійський математик Шаблон:Не перекладено.

Побудова Пелі використовує квадратичні лишки в скінченному полі GF(q), де q є степенем непарного простого числао. Є дві версії побудови, що залежать від того, q порівнянне з 1 чи 3 за модулем 4.

Квадратний характер і матриця Якобсталя

Квадратний характер χ(a) показує, чи є елемент a скінченного поля повним квадратом. Зокрема, χ(0)=0,χ(a)=1, якщо a=b2 для деякого ненульового елемента скінченного поля b, і χ(a)=1, якщо a не є квадратом будь-якого елемента скінченного поля. Наприклад, в GF(7) ненульовими квадратами є 1=12=62, 4=22=52 і 2=32=42. Отже, χ(0)=0,χ(1)=χ(2)=χ(4)=1 і χ(3)=χ(5)=χ(6)=1.

Матриця Якобсталя Q для GF(q) є q×q матрицею з рядками і стовпцями, індексованими елементами скінченного поля, такою, що елемент у рядку a і стовпці b рівний χ(ab). Наприклад, у GF(7), якщо рядки та стовпці матриці Якобсталя індексовані елементами поля 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, то

Q=[0111111101111111011111110111111101111111011111110].

Матриця Якобсталя має властивості QQT=qEJ і QJ=JQ=0, де E — q×q одинична матриця, а J рівна q×q матриці, в якій усі елементи дорівнюють −1. Якщо q порівнянне з 1 (mod 4), то −1 є квадратом у GF(q), звідки випливає, що Q є симетричною матрицею. Якщо q порівнянне з 3 (mod 4), то −1 не є квадратом і Q є кососиметричною матрицею. Якщо q — просте число, Q є циркулянтом. Тобто кожен рядок виходить з рядка вище циклічною перестановкою.

Побудова Пелі I

Якщо q порівнянне з 3 (mod 4), то

H=E+[0jTjQ]

є матрицею Адамара розміру q+1. Тут j — вектор-стовпець довжини q, що складається з −1, а E — (q+1)×(q+1) одинична матриця. Матриця H є косоадамаровою матрицею, це означає, що вона задовольняє рівності H+HT=2E.

Побудова Пелі II

Якщо q порівнянне з 1 (mod 4), то матриця, отримана заміною всіх 0 у

[0jTjQ]

на матрицю

[1111],

а всіх елементів ±1 на матрицю

±[1111],

є матрицею Адамара розміру 2(q+1). Це симетрична матриця Адамара.

Приклади

Якщо застосувати побудову Пелі I до матриці Якобсталя для GF(7), отримаємо

8×8

матрицю Адамара,

11111111
-1--1-11
-11--1-1
-111--1-
--111--1
-1-111--
--1-111-
---1-111.

Як приклад побудови Пелі II, коли q є степенем простого, а не простим числом, розглянемо GF(9). Це розширення поля GF(3), отримане додаванням кореня незвідного квадратного многочлена. Різні незвідні квадратні многочлени дають еквівалентні поля. Якщо вибрати

x2+x1

і корінь a цього многочлена, дев'ять елементів GF(9) можна записати у вигляді

0,1,1,a,a+1,a1,a,a+1,a1

. Ненульовими квадратами будуть

1=(±1)2,a+1=(±a)2,a1=(±(a+1))2

і

1=(±(a1))2

. Матриця Якобсталя дорівнює

Q=[011111111101111111110111111111011111111101111111110111111111011111111101111111110].

Це симетрична матриця, що складається з

3×3

циркулярних блоків. Побудова Пелі II дає симетричну

20×20

матрицю Адамара,

1- 111111 111111 111111
-- 1-1-1- 1-1-1- 1-1-1-

11 1-1111 ----11 --11--
1- --1-1- -1-11- -11--1
11 111-11 11---- ----11
1- 1---1- 1--1-1 -1-11-
11 11111- --11-- 11----
1- 1-1--- -11--1 1--1-1

11 --11-- 1-1111 ----11
1- -11--1 --1-1- -1-11-
11 ----11 111-11 11----
1- -1-11- 1---1- 1--1-1
11 11---- 11111- --11--
1- 1--1-1 1-1--- -11--1

11 ----11 --11-- 1-1111
1- -1-11- -11--1 --1-1-
11 11---- ----11 111-11
1- 1--1-1 -1-11- 1---1-
11 --11-- 11---- 11111-
1- -11--1 1--1-1 1-1---.

Гіпотеза Адамара

Розмір матриці Адамара має дорівнювати 1, 2 або бути кратним 4. Добуток Кронекера двох матриць Адамара розмірів m і n буде матрицею Адамара розміру mn. При утворенні добутку Кронекера матриць з побудови Пелі і 2×2 матриці,

H2=[1111],

виходять матриці Адамара будь-якого допустимого розміру аж до 100, за винятком 92. У статті 1933 Пелі каже: «Цілком імовірно, що у випадку, коли m ділиться на 4, можна побудувати ортогональну матрицю порядку m, що складається з ±1, але загальна теорема має низку труднощів». Це, мабуть, перша публікація твердження гіпотези Адамара. Матрицю розміру 92, зрештою, побудували Баумерт, Ґоломб і Голл за допомогою побудови Вільямсона, поєднаної з комп'ютерним пошуком. Нині показано, що матриці Адамара існують для всіх m0mod4 для m<668.

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

Література

Шаблон:Refbegin

Шаблон:RefendШаблон:Бібліоінформація