Критерій Андерсона — Дарлінга

Матеріал з testwiki
Версія від 08:40, 13 березня 2022, створена imported>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 6; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Класичний непараметричний критерій узгодженості Андерсона — Дарлінга [1, 2] призначений для перевірки простих гіпотез про належність аналізованої вибірки повністю відомому закону (про узгодженість емпіричного розподілення Fn(x) і теоретичного закону F(x,θ)) , тобто для перевірки гіпотези вигляду H0:Fn(x)=F(x,θ) з відомим вектором параметрів теоретичного закону.

В критерії Ω2 Андерсона — Дарлінга [1, 2] використовується статистика виду:

SΩ=n2i=1n{2i12nln(F(xi,θ))+(12i12n)ln(1F(xi,θ))},

де n — об'єм вибірки, x1,x2,...,xn — впорядковані за зростанням елементи вибірки.

При справедливості простої гіпотези, що перевіряється, статистика критерію підпорядковується розподіленню виду a2(S) [2, 3, 4].

При перевірці простих гіпотез критерій є вільним від розподілу, тобто не залежить від виду закону, з яким перевіряється узгодженість.

Гіпотеза, яка перевіряється, відхиляється при великих значеннях статистики. Процентні точки розподілу a2(S) наведені в [3, 4].

Перевірка складних гіпотез

При перевірці складних гіпотез виду H0:Fn(x){F(x,θ),θΘ} , де оцінка θ^ скалярного або векторного параметра розподілення F(x,θ) вираховується по тій же вибірці, непараметричні критерії узгодженості втрачають властивість свободи від розподілу [5, 4] (розподілом статистики при справедливості H0 вже не буде розподіл a2(S)).

При перевірці складних гіпотез розподілення статистик непараметричних критеріїв узгодженості залежать від ряду факторів: від виду спостережуваного закону F(x,θ) , який відповідає справедливій гіпотезі H0; від типу оцінюваного параметра і числа оцінюваних параметрів; в деяких випадках від конкретного значення параметра (наприклад, в разі сімейств гамма і бета-розподілів); від методу оцінювання параметрів. Відмінності в граничних розподілах тієї ж самої статистики при перевірці простих і складних гіпотез настільки істотні, що нехтувати цим ні в якому разі не можна.

Див. також

Література

  1. Anderson T. W., Darling D. A. Asymptotic theory of certain «goodness of fit» criteria based on stochastic processes // Ann. Math. Statist. — 1952. — V. 23. — P. 193—212.
  2. Anderson T. W., Darling D. A. A test of goodness of fit // J. Amer. Stist. Assoc., 1954. — V. 29. — P. 765—769.
  3. Большев Л. Н., Смирнов Н. В. Таблицы математической статистики. — М.: Наука, 1983. — 416 с.
  4. Р 50.1.037-2002. Рекомендации по стандартизации. Прикладная статистика. Правила проверки согласия опытного распределения с теоретическим. Часть II. Непараметрические критерии. Шаблон:Webarchive — М.: Изд-во стандартов, 2002. — 64 с.
  5. Kac M., Kiefer J., Wolfowitz J. On Tests of Normality and Other Tests of Goodness of Fit Based on Distance Methods // Ann. Math. Stat. — 1955. — V. 26. — P. 189—211.

Посилання

Про застосування критерію при перевірці складних гіпотез:

Про потужність критеріїв узгодженості: