Умова Оре

Матеріал з testwiki
Версія від 07:18, 31 березня 2023, створена imported>Vanished user f7eeae1ed1f0cc66e5484bbb13eb5c28 (growthexperiments-addlink-summary-summary:3|0|0)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У теорії кілець умовою Оре називається деяка властивість елементів некомутативного кільця при якій для кільця можна побудувати кільця часток із властивостями схожими до комутативного випадку.

Мотивація

У комутативній алгебрі, локалізація кільця є одним із найважливіших засобів дослідження. При локалізації елементи деякої множини S кільця стають оборотними і можуть розглядатися як знаменники. Щоб така конструкція мала зміст необхідно лише щоб множина S була мультиплікативною, містила 1 і не містила 0.

При спробі узагальнити цю конструкцію на випадок некомутативних кілець виникає кілька проблем. Хоча можна ввести абстрактні кільця в яких елементи S будуть оборотними і які задовольняють деяку універсальну властивість аналогічну до комутативного випадку, але ці кільця загалом мають погані властивості і їх не просто задати. Навіть у випадку кілець без дільників нуля, наприклад, існують кільця які не можна вкласти у тіло, тобто у цьому випадку немає загальної конструкції аналогічної до поля часток.

Більш конкретно, якщо намагатися подібно до комутативного випадку формально розглядати вирази виду as−1, то виникають проблеми із інтерпретацією добутку (as−1)(bt−1). Щоб можна було отримати змістовну конструкцію такого виду потрібно переписати добуток s−1b як b1s1−1. Якщо це можливо, то помноживши зліва на s і справа на s1, отримаємо еквівалентну умову Шаблон:Nowrap. Відповідно для довільних добутків потрібно для всіх b і s існування b1 і s1 із Шаблон:Nowrap і для яких Шаблон:Nowrap.

Норвезький математик Ойстен Оре у 1931 році ввів саме цей критерій і показав, що при цьому можна ввести кільця часток із хорошими математичними властивостями [1]. Надалі ідеї Оре були узагальнені Кейзо Асано [2] і іншими.

Означення

Нехай R є довільним некомутативним кільцем. Нехай S є множиною регулярних елементів (тобто елементів, що не є лівими чи правими дільниками нуля). Ця множина є мультиплікативною, не містить 0 і містить 1 (якщо R є кільцем з одиницею). У випадку кілець без дільників нуля S=R{0}.

Кільце R задовольняє праву умову Оре, якщо для всіх елементів sS,aR існують елементи tS,rR для яких at=sr або еквівалентно:

aSsR.

Кільце у якому виконується права умова Оре називається правим кільцем Оре.

У випадку кілець без дільників нуля R задовольняє праву умова Оре, якщо для всіх елементів a,bR{0} виконується умова:

aRbR{0},

тобто a і b мають деяке спільне кратне справа окрім 0.

Еквівалентно можна ввести означення лівої умови Оре і лівого кільця Оре.

Кільця і тіла часток

Класи еквівалентності

Якщо кільце R задовольняє праву умову Оре, то можна сформувати кільце правих часток подібно до того, як утворюється кільце часток для комутативного кільця. Елементами кільця часток будуть вирази виду

a/s де aR,sR{0}.

Дві «частки» a/s і a/s вважаються рівними якщо існують елементи b,b для яких sb=sbS і ab=ab. (Формально, вводиться відношення еквівалентності на множині R×(R{0}), і a/s позначає клас еквівалентності (a,s).)

Арифметичні операції

Для введених «часток» можна ввести операції додавання і множення. А саме для a/s і b/t згідно умови Оре існують регулярні елементи x,yS для яких sx=ty. Тоді додавання задається як a/s+b/t=(ax+by)/sx.

Також для a/s і b/t згідно умови Оре існують cR,dS для яких sc=bd і множення можна ввести як a/sb/t=ac/td.

Введені операції додавання і віднімання є коректними, тобто не залежать від представників класів еквівалентності часток і від елементів x,yS і cR,dS із умов Оре.

Усі частки із операціями додавання і множення утворюють кільце, яке позначається RS1 або Qclr(R) і називається класичним правим кільцем часток.

Усі елементи s/s,sS утворюють одну частку (належать одному класу еквівалентності). Цей клас є одиницею у кільці RS1.

Аналогічно можна ввести означення лівого кільця чи тіла часток. Варто зауважити, що кільце може задовольняти праву умову Оре і не задовольняти ліву і навпаки. Проте, якщо кільце є одночасно лівим і правим кільцем Оре (або просто кільцем Оре), тоді відповідні ліві і праві кільця часток є ізоморфними.

Канонічне вкладення у кільце часток

Для будь-якого aR елементи as/s,sS належать одному класу і визначається ін'єктивний гомоморфізм ϕ:aas/s, що є вкладенням R у RS1.

Кільця правих часток RS1 і ін'єктивний гомоморфізм кілець ϕ:RRS1, задовольняють умови:

Теорема Оре

Теорема Оре: Для кільця R існує вкладення ϕ:RRS1 у кільце з одиницею RS1, що задовольняє дві вказані умови, якщо і тільки якщо R є правим кільцем Оре.

Тіло часток

Якщо R є кільцем без дільників нуля, то його кільце правих часток Qr(R) буде тілом і ця конструкція узагальнює поле часток для комутативних областей цілісності.

До того ж виконується універсальна властивість

Якщо α:RR є гомоморфізмом кілець для якого α(a) для всіх a0 є оборотним елементом у R тоді α однозначно продовжується до гомоморфізму α^:Qr(R)R.

Властивості і приклади

R=(kk[x]0k[x])
є правим кільцем Оре із кільцем правих часток
R=(kk(x)0k(x)).
Проте це кільце не є лівим кільцем Оре оскільки
S(0100)R(100x)=
тобто ліва умова Оре порушується.

Узагальнення

Означення кільця (правих) часток RS1 можна модифікувати для більш загальних множин S (замість «класичної» множини регулярних елементів кільця R). В загальному випадку проте гомоморфізм ϕ може не бути ін'єктивним. Натомість виконується умова:

ker ϕ={aR:sSas=0}.

Кільце (правих) часток щодо множини S можна побудувати якщо і тільки якщо S задовольняє властивості:

  • Для всіх sS,aR існують елементи tS,rR, для яких at=sr , (узагальнення умови Оре для S.)
  • Якщо для aR існує елемент sS для якого sa=0, то існує також sS із властивістю as=0.

Примітки

Шаблон:Reflist

Див. також

Література

  1. Øystein Ore: Linear equations in non-commutative fields. In: Annals of Mathematics. 32, 1931, Шаблон:ISSN, S. 463–477.
  2. Keizo Asano: Über die Quotientenbildung von Schiefringen. In: Journal of the Mathematical Society of Japan. Vol. 1, No. 2, 1949, Шаблон:ISSN, S. 73–78, Шаблон:DOI.