Станіслав Рузевич
Шаблон:Науковець Станіслав Рузевич (Шаблон:Lang-pl; 29 серпня 1889 — 12 липня 1941) — польський математик, представник Львівської математичної школи.
Життєпис
Станіслав Рузевич народився 1889 року в Підстаях біля Коломиї. Був сином ремісника Францішка та Терези з Ясінських.
Після початкової школи у 1900—1901 році навчався в першому класі Коломийської гімназії, в ІІ-IV класах в гімназії Франца-Йосифа у Львові, а після передчасної смерті батька в V—VIII класах знову в Коломиї, де 2 червня 1908 року склав з відзнакою іспит на атестат зрілості.
З жовтня 1908 по 1913 рік навчався на філософському факультеті Львівського університету. Тут він слухав лекції з математики у Ю. Пузини та В. Серпінського, з фізики у М. Смолуховського і І. Закшевського, з астрономії М. Ернета, брав участь в семінарах, якими керували Ю. Пузина та В. Серпінський[1].
Станіслав Рузевич був учнем Вацлава Серпінського, під керівництвом якого в 1913 році захистив у Львівському університеті докторську дисертацію, присвячену недиференційованим безперервним функціям[2]. У 1913—1914 році він отримав стипендію з фонду Кретковського для продовження навчання в Геттінгенському університеті.
У 1915 році буав призваний до лав австрійської армії в ході Першої світової війни. Через стан здоров'я, як звільнений від військової служби, проводив службу у військових канцеляріях. Після звільнення з армії навесні 1918 року він почав викладати в реальній гімназії в Ланцуті та в ХІІІ гімназії у Львові.
У липні 1918 року Рузевич знову повернувся до Львівського університету на підставі надрукованої в 1916 році праці «O funkcjach monotonicznych posiadających pantachiczne przedziały stałości». З 1 січня 1921 року вчений був номінований надзвичайним, а з 1924 року звичайним професором та керівником третьої кафедри математики у Львівському університеті. З 1926 року він також викладав у Львівській політехніці.
У 1932/1933 навчальному році Станіслав Рузевич працював деканом математично-природничого факультету у Львівському університеті. У 1933 році рішенням міністра освіти Польщі його кафедра була ліквідована, а в 1935 році він пішов на пенсію. В університеті продовжував викладати з 1935/1936 навчального року як приват-доцент[3].
У 1936 році почав працювати на кафедрі прикладної математики Вищої школи Міністерства торгівлі у Львові. Тут він викладав, зокрема, торговельну та політичну арифметику, фінансову математику. У 1939 році був призначений ректором даного вишу. Але після зайняття Львова радянською владою був переведений на посаду проректора Львівського інституту радянської торгівлі[4].
Німці, увійшовши до Львова, 11 липня 1941 року арештовали Станіслав Рузевич, а наступного дня він був розстріляний, ставши однією з жертв серії страт представників інтелігенції, учиненої гестапівцями в окупованому Львові[5].
Наукові погляди
У функціональному аналізі ім'ям Рузевича названа звичайно-адитивна міра на -мірної сфері, інваріантна щодо обертань, а також пов'язана з нею проблема — завжди міра Рузевича пропорційна мірі Лебега[6][7]. Автор більше 30 праць.
Родина
Станіслав Рузевич був одружений з Теофілею Зембжуською. Вони виховували сина Здіслава.
Примітки
Література
- Zygmunt Albert Kaźń profesorów lwowskich — lipiec 1941 / studia oraz relacje i dokumenty zebrane i oprac. przez Zygmunta Alberta Wrocław 1989, Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, ISBN 83-229-0351-0
- ↑ Станіслав Рузевіч
- ↑ Шаблон:MathGenealogy
- ↑ Шаблон:Цитата:Новини
- ↑
- ↑ Шаблон:Cite journal
- ↑ Шаблон:Citation
- ↑ Стефаном Банахом знайдена міра Рузевича на окружності, не пропорційна міру Лебега, а для випадку у 1980-ті роки Гигорієм Маргулісом, Деннісом Салліваном та Володимиром Дринфельдом надано позитивну відповідь на питання Рузевича.